Loading AI tools
відеогра 2005 року З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Мор (Утопія) (також зустрічається варіант «Мор. Утопія»; за межами СНД — Pathologic) — відеогра жанрів пригоди, бойовика, рольової гри, розроблена російською студією Ice-Pick Lodge і видана компанією Бука 9 червня 2005 року. Отримала нагороду як «Найбільш нестандартний проект» на Конференції розробників відеоігор[1].
| Мор (Утопія) | |
|---|---|
 | |
| Розробник | Ice-Pick Lodge (орігинал, Classic HD) General Arcade (Classic HD) |
| Видавець | Бука (оригінал) G2 Games, Brigades, Frogster Interactive (оригінал) Devolver Digital (Classic HD, до 09.2017) Good Shepherd Entertainment (Classic HD, с 09.2017) |
| Жанр(и) | квест Комп'ютерна рольова гра виживання |
| Платформа | Windows |
| Дата випуску | 9 серпня 2005 року |
| Режим гри | Однокористувацька гра |
| Мова | російська |
| Вік. обмеження | PEGI: 16+ USK: 12+ |
| Творці | |
| Продюсер | Гаухар Алдіярова |
| Режисер(и) | Nikolai Dybowskiyd |
| Ігродизайнер(и) | Микола Дибовский |
| Програміст(и) | Айрат Закіров |
| Художник(и) | Евгенія Дашина |
| Композитор(и) | Andriesh Gandraburd |
| Технічні деталі | |
| Носій | 2 CD-ROM |
| Pathologic[d] | |
| Наступна гра | Pathologic 2d |
| Офіційний сайт | |
Мор (Утопія) розкриває долі трьох персонажів, які опиняються в далекому містечку в степу під час розпалу страшної епідемії смертельної інфекції. Іноді ця гра нагадує складну сценічну постановку, де гравцеві пропонується роль не актора, а режисера подій[2]. Гра, на думку критика Игромании Ігоря Варнавського, є авторським проектом, нерозривно пов'язаним зі своїми творцями, з закладеними в неї ідеями, з світоглядом керівника студії Ice-Pick Lodge Миколи Дибовського[3].
Гра була перекладена на англійську, німецьку, італійську, болгарську, чеську мови[4], а також при перевиданні — на польську мову. Хоча назва здається відсиланням до роману Томаса Мора «Утопія», в одному з інтерв'ю Микола Дибовський говорить[5] : «Тут міститься деяка іронія — до Томаса Мора це ніякого відношення не має».
Жанр гри не визначений. Розробники говорили про «Мор» з застосуванням слів «рольової елемент», «симулятор життя», «екшен від першої особи», «квест», а також як про «симуляторі поведінки людини в умовах епідемії», «орієнтованому на механізм прийняття правильних рішень». Проте це, в першу чергу, побудований на діалогах детективний квест[2][6]. Екшеном це є в останню чергу, тому що герої гри не солдати або найманці, вони вирішують зовсім інші завдання і зі зброєю вправляються погано; до силових методів вдаються тільки в разі крайньої необхідності[2].
«Мор» можна б було назвати рольовою грою в традиційному сенсі, тим більше що через відсутність статистики вживлення в роль тільки посилюється. Гравець відчуває себе нормальною людиною, яка прагне хоч якось полегшити страждання інших не заради нагороди, а заради простої подяки. Емоції роблять персонажів живими, протагоністам властиві прості людські потреби. Вид від першої особи і повна відсутність елементів інтерфейсу на екрані теж сприяють вживанию в роль[7].
Гра пропонує вибір з трьох протагоністів: Бакалавра, Гаруспіка і Самозванки (можливість пройти гру за останню відкривається тільки після проходження за першого або другого персонажа). Це означає різні погляди на одну трагедію, абсолютно різні підходи до виживання і мотиви[7]. Кожен з протагоністів має свої особливості та можливостями, має в своєму розпорядженні різні ресурси та інщі персонажі відносяться до них по різному; для кожного є свій принцип ефективного виживання[8].
Головні герої — бакалавр медичних наук Данило Данковський, гаруспік Артемій Бурах і дівчинка на ім'я Клара — з'являються в місті одночасно, кожен з особистими причинами[9].
Всі троє персонажів беруть участь в грі одночасно, незалежно від того, ким з них керує гравець[9]. Іноді вони зустрічаються, допомагаючи або навпаки — заважаючи один одному. Остаточний варіант історії «Мору» буде відомий лише при тісному знайомстві з усіма трьома[7] і повторних перепроходжень, які відкривають інші пласти сюжету та пояснюють переконання та ідеї інших персонажів. Для новачка розробники гри рекомендують послідовне проходження гри: спочатку за Бакалавра, потім за Гаруспіка і Самозванку[3]
Сценарій кожного з персонажів разюче відрізняється від двох інших і має свій власний логічний фінал. Однак у кінці гри є можливість обрати кінцівку іншого протагоніста.
Технічна сторона гри має ряд істотних недоліків, які окупаються її сюжетом і атмосферою. Движок гри, хоча програє багатьом західним сучасникам, демонструє привабливу картинку. Присутня і зміна погоди[11].
Однак візуальний ряд гри часом не дотягує навіть до рівня Morrowind ; це стосується моделей персонажів і типовості міських будівель. Лише унікальні будівлі і їх внутрішнє оздоблення оздоблені детально[12]. Усі персонажі-городяни мають однакові моделі. Фігури моделей зроблені грубо, навіть в разі ключових персонажів[11].
Повне озвучування діалогів у грі відсутнє і замінюється кількома фразами на початку кожної розмови. Музика є атмосферною[12], має свій стиль, змінюється при переході від однієї локації до іншої[11].
На думку керівника студії Миколи Дибовського, в розробці гри існувала дуже високий ступінь злагоди команди, якась духовна спільність, в якій усі ключові люди однаково добре відчували гру. Дибовський і Закіров запрошували в команду схильних до реалізації саме цієї гри людей. Єднання сприяло і мале число людей в команді[13].
Гра замислювалася як експеримент, але не соціальний, а художній — як якийсь корисний прилад. Але, на думку Миколи Дибовського, гра, яка претендувала бути мистецтвом, їм не стала, оскільки недостатньо цільна і вимагає раціонального аналізу для повного сприйняття. Спочатку вона повинна була бути двомірним симулятором дій лікаря у зараженому місті (з робочою назвою «Епідемія»). Під час задумки «Мору» на Дибовського справила враження гра True Love, яка гостро зобразила почуття того, як безповоротньо спливає час. Можливо, звідси у «Морі» з'явилася тема руйнування дитячого королівства[13].
Початковий концептуальний стрижень у вигляді сценічного етюду пізніше дуже далеко пішов від театру. За основу були взяті загальноприйняті шаблони відеоігор (набір елементів RPG, FPS і пригод, який потім породив клеймо «жанровий мікс»), хоча, деякі з цих шаблонів були успішно переосмислені[13].
Микола Дибовський стверджує, що «Мор (Утопія)» не відноситься до survival horror, як вважають деякі люди. Він створював гру такою, аби позбавити гравця страху та агресії. У той же час гра непривітна до гравця, вона сконструйована у такий спосіб, аби обдурити його, приховати найцікавіше[13].
Робочою назвою гри була «Епідемія», однак вона виявилася вельми широко поширеною. Тоді Ice-Pick Lodge створили іншу — «Мор (Утопія)», у якій правильне написання — саме в дужках, оскільки так слово " утопія " може розумітися як жанр гри, по анології з «Мертві душі (поема)»[14]. Ця назва довгий час не подобалося видавцям, адже в англійському варіанті назви не працювала гра слів[15].
У 2014 почалася розробка нової «Мор (Утопія)» для PC, PS4 і Xbox One. У вересні 2014 року розробники виставили проект на Kickstarter, зібравши в перший день більш $ 60000. 7 жовтня 2014 року кампанія завершилася з підсумковою сумою в $ 333 127. Спочатку реліз гри був призначений на осінь 2016 року. Розробники запевняють, що в грі досить змін і нововведень, щоб називати її окремою грою, а не ремейком. 1 грудня 2016 року тим, хто пожертвував достатню суму грошей на Kickstarter або сайті гри, розробники прислали демоверсію гри з назвою «Мор (Утопія): У мармурового гнізда», по суті що є окремою грою. Пізніше розробку продовжили до осені 2017 року. 14 березня 2017 «Мор (Утопія): У мармурового гнізда» став доступний усім бажаючим. У серпні 2017 розробку продовжили до 2018 року, змінивши російську назву з «Мор (Утопія)» на «Мор», а англійське — з «Pathologic» на «Pathologic 2». При цьому Pathologic 2 також залишається новою грою, а не продовженням оригіналу. Частина ігрового саундтрека для гри написала російська музична група Theodor Bastard, випустивши його в альбомі Utopia 4 грудня 2017 року.
Паралельно розробці нового «Мора» 29 жовтня 2015 року розробники опублікували оригінальну гру з поліпшеною графікою, новим перекладом на англійську і деякими сучасними можливостями в Steam і GOG з припискою «Classic HD» в назві.[16]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
