Глухий губно-губний проривний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨p⟩. В українській мові цей звук передається на письмі літерою п. Більшість мов має простий [p], а деякі розрізняють декілька варіантів. Наприклад, у гінді, китайській, корейських та інших мовах простий [p] є акустичною парою придихового [pʰ].
Назва
- Глухий білабіальний зімкнено-проривний приголосний
- Глухий білабіальний проривний приголосний (англ. voiceless bilabial stop)
- Глухий губно-губний зімкнено-проривний приголосний
- Глухий губно-губний проривний приголосний
Властивості
Властивості глухого губно-губного проривного:
- Тип фонації — глуха, тобто повітря проходить крізь голосові зв’язки не спричиняючи вібрацію.
- Спосіб творення — проривний або зімкнений, тобто повітряний потік повністю перекривається.
- Місце творення — губно-губне, тобто він артикулюється обома губами.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Варіанти
МФА | Опис | МФА | Опис | МФА | Опис | МФА | Опис |
---|---|---|---|---|---|---|---|
p | простий p | pʰ | придиховий p | pʲ | м'який p | pʷ | огублений p |
p̚ | затримковий p | p̌ | дзвінкий p | p͈ | твердий p | pʼ | абруптивний p |
Приклади
Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки |
---|---|---|---|---|
англійська | pack | [pʰæk] | пакувати | Див. англійська фонетика |
баскська | harrapatu | [(h)arapatu] | спіймати | |
бенгальська | পানি | [pani:] | вода | Див. бенгальська фонетика |
в'єтнамська [1] | nhíp | [ɲip˧ˀ˥] | пінцет | Див. в'єтнамська фонетика |
гебрейська | פּקיד | [pakid] | клерк | Див. гебрейська фонетика |
гінді | पल | [pəl] | момент | Див. фонетика гінді |
голландська[2] | plicht | [plɪxt] | обов'язок | Див. голландська фонетика |
грецька | πόδι | [ˈpo̞ði] | нога | Див. Modern грецька фонетика |
данська[3] | bog | [ˈpɔ̽ʊ̯ˀ] | книга | Див. данська фонетика |
іспанська[4] | peso | [ˈpe̞so̞] | вага | Див. іспанська фонетика |
італійська[5] | papà | [paˈpa] | тато | Див. італійська фонетика |
каталанська[6] | parlar | [pərˈɫa] | говорити | Див. каталанська фонетика |
китайська | 爆炸/bàozhà | [pɑʊ˥˩ tʂa˥˩] | вибухати | Див. китайська фонетика |
корейська | 풀/pul | [pʰul] | трава | Див. корейська фонетика |
люксембурзька[7] | bëlleg | [ˈpɵ̞lɵ̞ɕ] | дешевий | Див. люксембурзька фонетика |
македонська | пее | [pɛː] | співти | Див. македонська фонетика |
малайська | panas | [pänäs] | гарячий | |
маратхі | पाऊस | [pɑːˈuːs] | дощ | Див. фонетика маратхі |
німецька | Pack | [pʰak] | пачка | Див. німецька фонетика |
норвезька | pappa | [pɑpːɑ] | тато | Див. норвезька фонетика |
пашуто | پانير | [pɑˈnir] | сир | |
польська[8] | pas | [päs] | пояс | Див. польська фонетика |
португальська[9] | pai | [paj] | тато | Див. португальська фонетика |
російська[10] | плод | [pɫot̪] | плід | Див. російська фонетика |
румунська | pas | [pas] | крок | Див. румунська фонетика |
словацька | pes | [pɛs] | dog | |
турецька | kap | [kʰäp] | чайник | Див. турецька фонетика |
угорська | pápa | [ˈpaːpɒ] | папа | Див. угорська фонетика |
українська | павук | [pɐ.ˈβ̞uk] | — | Див. українська фонетика |
фінська | pappa | [pappa] | дід | Див. фінська фонетика |
французька[11] | pomme | [pɔm] | яблуко | Див. французька фонетика |
чеська | pes | [pɛs] | собака | Див. чеська фонетика |
шведська | apa | [ˈɑːpʰa] | мавпа | Див. шведська фонетика |
японська[12] | ポスト/posuto | [posɯto] | пошта | Див. японська фонетика |
Примітки
Джерела
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.