B-2 Spirit

B-2 Spirit (укр. «Спі́ріт»)^[2][a] — американський малопомітний стратегічний бомбардувальник, збудований за схемою «літаюче крило».

B-2 Spirit, 2006 рік.
Тип	малопомітний стратегічний бомбардувальник
Розробник	Northrop Grumman Corporation
Виробник	Northrop Grumman Corporation
Перший політ	17 липня 1989
Початок експлуатації	1 січня 1997
Статус	експлуатується
Основні експлуатанти	ПС США
Роки виробництва	1989—1999
Виготовлено	21
Вартість розробки	$44 млрд[1]
Вартість одиниці	$2,1 млрд (1997 рік)[1] (~$ 3,1 млрд з урахуванням інфляції станом на 2018 р.)
B-2 Spirit у Вікісховищі

Призначений для прориву щільної ППО супротивника і доставки звичайного або ядерного бомбового навантаження. Для забезпечення малопомітності на літаку широко використані стелс-технології: літак покритий радіопоглинаючими матеріалами, створений за аеродинамічною схемою «літаюче крило», реактивні струмені двигунів екрануються^[3][4]. Точне значення ЕПР для B-2 невідоме. За різними оцінками, це величина від 0,0014^[5] до 0,1 м²^[4].

Історія створення

Проєкт «ATB»

Створення важкого бомбардувальника почалося в 1979 році за програмою «Advanced Technology Bomber» (ATB). Холодна війна йшла повним ходом, і під час передвиборної кампанії в 1979—1980 роках Рональд Рейган обіцяв відновлення американських збройних сил. 22 серпня 1980 року міністерство оборони США відкрито оголосило, що ведуться роботи зі створення перспективних малопомітних літаків, включаючи проєкт «ATB».

Після оцінки проєктів, конкурс ATB було скорочений до двох команд — Northrop/Boeing та Lockheed/Rockwell, кожна команда отримала контракт на подальші дослідження. Проєкт «ATB» фінансувався під кодовою назвою «Aurora». 20 жовтня 1981 команда Northrop/Boeing була визначена переможцем у конкурсі.

Проєкт Northrop отримав позначення B-2 з ім'ям «Spirit». Дизайн літака був змінений у середині 80-х років, що затримало перший політ на два роки і змусило витратити ще 1 млрд доларів США на програму розробки. До 1989 році на розробку бомбардувальника було витрачено в цілому 23 млрд доларів США.

Первісно Міністерством оборони США було замовлено побудову 132 бомбардувальників. Але через закінчення Холодної війни, внаслідок розпаду СРСР, серію збудованих літаків скоротили до 21 екземпляра.

Вперше B-2 показали громадськості 22 листопада 1988 року на заводі ПС № 42 в Палмдейлі, Каліфорнія, де його і зібрали. Перший публічний політ відбувся 17 липня 1989 року.

Виробництво

ПС США спочатку планували замовити 132 літаки B-2, але закінчення холодної війни і відповідне скорочення фінансування, змусило зменшити цю кількість спочатку до 75 одиниць, а згодом і до 21 літака такого типу^[6]. У цю кількість ввійшли прототип, п'ять передсерійних літаків і п'ятнадцять серійних. Майже всі вони названі на честь американських штатів^[7][8][9].

Бортовий номер	Власне ім'я	Прийнятий на озброєння	Примітки
82-1066	Дух Америки	14 липня 2000 року	Прототип. Здійснив перший політ 17 липня 1989 року.
82-1067	Дух Аризони	4 грудня 1997 року
82-1068	Дух Нью-Йорка	10 грудня 1997 року
82-1069	Дух Індіани	22 травня 1999 року
82-1070	Дух Огайо	18 липня 1997 року
82-1071	Дух Міссісіпі	23 травня 1997 року
88-0328	Дух Техасу	21 серпня 1994 року
88-0329	Дух Міссурі	31 березня 1994 року	Перший B-2, прийнятий на озброєння.
88-0330	Дух Каліфорнії	17 серпня 1994 року
88-0331	Дух Південної Кароліни	30 грудня 1994 року
88-0332	Дух Вашингтона	29 жовтня 1994 року	Серйозно пошкоджений під час пожежі.
89-0127	Дух Канзасу	17 лютого 1995 року	розбився 23 лютого 2008 року. Див. Авіакатастрофа на Гуамі
89-0128	Дух Небраски	28 червня 1995 року
89-0129	Дух Джорджії	14 листопада 1995 року
90-0040	Дух Аляски	24 січня 1996 року
90-0041	Дух Гаваїв	10 січня 1996 року
92-0700	Дух Флориди	3 липня 1996 року
93-1085	Дух Оклахоми	15 травня 1996 року
93-1086	Дух Кітті Хоука	30 серпня 1996 року	Названий на честь батьківщини Братів Райт, які були родом зі штату Північна Кароліна.
93-1087	Дух Пенсильванії	5 серпня 1997 року
93-1088	Дух Луїзіани	10 листопада 1997 року

Модернізації

B-2 під час дозаправки в повітрі над Тихим океаном.

General Electric F118-GE-100

B-2 у супроводі винищувачів F-22 «Раптор», 2010 рік.

• У 2008 році Конгрес США профінансував програму модернізації систем керування озброєнням для ураження рухомих наземних цілей^[10].
• 29 грудня 2008 року був підписаний контракт на модернізацію радіолокаційних систем B-2. Під час модернізації радіолокаційні системи були переведені на інший частотний діапазон. Контракт обійшовся США приблизно в 468 млн дол.^[11][12] 22 червня 2009 року стало відомо, що всі B-2 пройшли модернізацію до «другої ревізії», яка передбачала покращення можливостей БРЛС.
• 28 квітня 2009 року було оголошено, що модернізований B-2 може нести до 13500 кг корисного навантаження в кожному відсіку^[13].
• На початку 2010 року компанія Northrop Grumman оголосила про завершення розрахунків, які дозволять усунути неполадку B-2 Spirit, яка регулярно виникала протягом останніх 20 років. Неполадка полягає в розтріскуванні металевої панелі, що знаходиться між двигунами та прикриває композитний каркас від розпеченого реактивного струменя. Проблема була викликана втомою металу, яка проявлялася через дії високих температур, а також вібрації, що виникають під час роботи силових установок. Впоратися з неполадкою Northrop Grumman планує за рахунок застосування нових матеріалів, а також внесення невеликих змін у конструкцію хвостової частини B-2. Модернізація діючих бомбардувальників у складі ПС США буде недорогою і не зажадає проведення значних робіт зі зміни конструкції^[14].
• 4 квітня 2012 року завершені випробування B-2 з модернізованим програмним забезпеченням, навігаційними та комунікаційними системами, розробленими за програмою The Extremely High Frequency (EHF) Increment 1. Під час випробувань B-2 виконали ряд польотів на Північний полюс та назад. Метою перельотів була перевірка модернізованого бомбардувальника, на можливість здійснювати польоти на великій висоті в суворих кліматичних умовах. Після виконаного польоту на Північний полюс бомбардувальник скинув чотири навчальних некеровані бомби BDU-38. Скидання боєприпасів та випробування в цілому, були визнані успішними^[15].
• 24 вересня 2012 року Northrop Grumman оголосила про завершення модернізації бомбардувальників B-2, у рамках якої на літаки були встановлені нові БРЛС AN/APQ-181 з АФАР. Вартість модернізації, замовленої Повітряними силами США в 2008 році, склала близько 468 млн дол. На літаки також було встановлено нове бортове обладнання та системи зв'язку. Завдяки модернізації бомбардувальники одержали доступ до єдиної бойової інформаційно-керівної системи Пентагону^[16].
• 25 серпня 2022 року компанія Northrop Grumman повідомила про успішну модернізацію парку літаків B-2 Spirit, яка передбачає можливості застосовувати крилаті ракети JASSM-ER, ядерні бомби B61 mod 12, нову систему цілевказання з радіолокаційним керуванням — RATS (Radar Aided Targeting System)^[17].

Вартість

B-2 є найдорожчим літаком у світі і, ймовірно, найдорожчим літаком в історії авіації. Станом на 1998 рік вартість одного B-2 без урахування НДДКР становила 1,157 млрд доларів^[18]. Вартість всієї програми B-2 на 1997 рік оцінювалася майже в 45 млрд доларів; таким чином, з урахуванням НДДКР вартість однієї машини на той момент досягала 2,1 млрд доларів^[19].

Бойове застосування

Скидання бомб Mk 82 під час навчань у Тихому Океані недалеко від Пойнт Мугу (Каліфорнія)

• Перший випадок бойового застосування було зафіксовано під час операції НАТО в Югославії в 1999 р. Тоді було скинуто понад 600 високоточних бомб JDAM, які також були застосовані вперше^[20]. При цьому B-2 здійснювали безпосадкові перельоти з бази ПС «Вайтмен» у штаті Міссурі в Косово та назад. За перші вісім тижнів бойових дій B-2 знищили третину намічених цілей^[18]. Шість бомбардувальників виконали безпосадковий переліт з авіабази в Міссурі до Югославії, завдали авіабомбових ударів по цілях і повернулися назад. Такі польоти тривали 30 годин. За час війни B-2 скинули 11 % усіх авіабомб, скинутих на Югославію в ході операції, хоча здійснили лише 50 бойових вильотів, при загальній кількості 34 000^[21].
• B-2 застосовувалися у війнах в Іраку та Афганістані. Тоді з дозаправкою в повітрі, але без посадки, B-2 здійснив один із найдовших своїх бойових вильотів, злетівши з авіабази «Вайтмен» у штаті Міссурі, виконавши бойове завдання та повернувшись на рідну базу^[18].
• Під час військової операції «Іракська свобода» в 2003 р., B-2 здійснювали бойові вильоти з атола Дієго-Гарсія та іншої передової бази, назва якої не розголошується. З двох цих позицій було здійснено 22 бойових вильоти. З авіабази «Вайтмен» було здійснено 27 бойових вильотів. Під час 49 вильотів було скинуто понад 300 тонн боєприпасів. Тривалість бойових вильотів склала більше 30 годин. Під час одного з вильотів B-2 залишався в повітрі без посадки протягом 50 годин^[18].
• 19 березня 2011 року, під час військової операції «Одіссея. Світанок», з бази ПС «Вайтмен», штат Міссурі, були підняті три B-2 американських ПС. Разом із двома бомбардувальниками B-1B з Південної Дакоти вони були направлені в Лівію. За час усієї операції B-2 знищили 45, а B-1B — 105 цілей. Серед яких були склади озброєння, об'єкти ППО, командно-контрольні пункти, об'єкти обслуговування авіаційної та іншої військової техніки^[22][23].
• 20 травня 2013 року пара B-2 здійснила переліт з авіабази «Вайтмен» до полігону в Південній Кореї, де виконали навчальне бомбометання^{[джерело?]}.
• 18 січня 2017 року два B-2 завдали удару по ісламістах у Лівії, скинувши майже 50 000 кг керованих авіабомб JDAM^{[джерело?]}.
• 12 січня 2024 року США разом із Великобританією нанесли удари крилатими ракетами та авіабомбами по території Ємену, а саме, по містах Ходейда, Таїс, Сана, Саада, Забід^{[джерело?]}

Повідомлення про збиті B-2 під час війни в Югославії

На думку аргентинського журналіста Дієго Зампіні, під час військової операції НАТО в Югославії (1999) були збиті два літаки B-2: перший (88-0329, «Дух Міссурі») збитий 20 травня над передмістям Белграда ЗРК С-300П, другий (88-0332, «Дух Вашингтона») підбитий 1 червня і впав у Хорватії^[24].

На думку Зампіні, системи С-300П було поставлено в Югославію в обхід міжнародного ембарго за наказом прем'єр-міністра Росії Віктора Черномирдіна. Відсутність офіційних заяв з боку югославського керівництва він пояснює міркуваннями секретності та інструкціями Віктора Черномирдіна^[24]:

Подібна заява зробило б очевидною можливість росіян нейтралізовувати сучасні американські бомбардувальники, тому Мілошевич, що отримав відповідні інструкції від Черномирдіна, замовчав факт знищення чотирьох американських літаків.

Це повідомлення ставиться під сумнів рядом експертів. Так, під час операції НАТО сербський бік взагалі не володів системами С-300^[25]. Фотографії російських військовослужбовців у сербській формі біля комплексу С-300 в 1998 році були зняті в Підмосков'ї та «випадково» розголошені для дезінформації противника про системи ППО Югославії^[26].

Американська сторона втрату вказаних бомбардувальників не визнала. Існують також свідчення, які підтверджують, що літаки із зазначеними бортовими номерами продовжували експлуатуватися після 1999 року. Зокрема, «Дух Міссурі» був сфотографований під час військової операції коаліційних сил в Іраку в 2003 році^[27], а в 2004 році на ньому вперше здійснив політ повністю жіночий екіпаж^[28]. «Дух Вашингтона» сфотографований на авіабазі «Вайтмен» у 2008 році^[29] та на кількох інших авіабазах у 2006—2007 роках^[30].

Аварії та катастрофи

За офіційними даними США у 2010 році в мирний час було втрачено один бомбардувальник B-2: 23 лютого 2008 року літак B-2 (серійний номер 89-0127, «Дух Канзасу») зазнав аварії біля берегів тихоокеанського острова Гуам на американській військовій базі Андерсен. Це був перший випадок аварії літака цього типу. Двом пілотам вдалося катапультуватися^[31]. Після аварії польоти всіх літаків цього типу були припинені. Наприкінці квітня 2008 року польоти були відновлені^[32].

Комісія з розслідування дійшла висновку, що причиною аварії стала недбалість наземного персоналу, який не включив обігрів приймача повітряного тиску для видалення з його поверхні конденсату^[33]. Через це система керування літака отримувала завищене значення швидкості та передчасно дала команду на відрив від землі. Дії екіпажу визнані правильними, інших відхилень від штатного режиму в роботі бортових систем не виявлено, а моделювання ситуації на тренажері показало, що врятувати літак було неможливо^[33].

26 лютого 2010 року через виникнення пожежі в одному з двигунів довелось аварійно припинити зліт літака з авіабазі на Гуам. Попри запевнення ПС США про «незначні» ушкодження, ремонт літака тривав два роки^[34].

23 жовтня 2018 року літак B-2 Spirit ПС США здійснив аварійне приземлення на авіабазі в Колорадо-Спрінгз. Характер несправності та її причина офіційно повідомлена не була. Обидва члена екіпажу ушкоджень не отримали^[34].

14 вересня 2021 року під час виконання навчального польоту на борту B-2 Spirit сталась несправність, під час аварійного приземлення на авіабазі «Вайтмен» (штат Міссурі) літак було пошкоджено, він вислизнув за межі злітно-посадкової смуги. Внаслідок інциденту ніхто не постраждав, пожежі не було^[35].

Льотно-технічні характеристики

Габаритне креслення бомбардувальника B-2

Технічні характеристики

• Екіпаж: 2 людини
• Довжина: 20,90 м
• Розмах крила: 52,12 м
• Висота: 5,10 м
• Площа крила: 460 м²
• Маса:
  • порожнього: 71 700 кг
  • нормальна злітна маса: 152 600 кг
  • максимальна злітна маса: 171 000 кг
  • маса палива: 73 000 кг
  • маса корисного навантаження: до 22 730 кг (до 27 000 кг після модернізації^[13])
• Навантаження на крило:
  • при максимальній злітній масі: 372 кг/м²
  • при нормальній злітній масі: 332 кг/м²
• Двигун:
  • тип двигуна: турбореактивний двоконтурний
  • модель: «General Electric F118-GE-100»
  • тяга:
    • максимальна: 4 × 7700 кгс
  • маса двигуна: 1452 кг
• Тягооснащеність:
  • при нормальній злітній масі: 0,20 кгс/кг
  • при максимальній злітній масі: 0,18 кгс/кг

Льотні характеристики

• Максимальна швидкість: 1010 км/год (1 М)
• Крейсерська швидкість: 775 км/год (0,73 М)
• Дальність польоту:
  • максимальна: 11 100 км
  • бойовий радіус дії: 5300 км
• Тривалість польоту: до 6,5 год
• Практична стеля: 15 000 м
• ЕПР:за деякими даними, від ~0,0014 до ~0,1 м²

Озброєння

• Бойове навантаження: до 22 730 кг (до 27 000 кг після модернізації^[13])
• Ядерна зброя: 16 × В61-11 (340 кілотонн) або 16 × B83 (1,1 мегатонн) або 16 × AGM-129 ACM або 16 × AGM-131 SRAM II^[en]
• Звичайні бомби: 80 × Mk.82 або 16 × Mk.84 або 36 касетних бомб × CBU-87/CBU-89 GATOR
• Високоточне озброєння: 8 × GBU-27 або AGM-154 JSOW або 12 × JDAM
• Крилаті ракети: 16 × AGM-158 JASSM^[36]

На озброєнні

Станом на кінець 2016 року в ПС США було 20 літаків B-2, 19 з них перебувають у складі 509-го бомбардувального авіаційного крила глобального ударного командування (авіабаза Вайтмен^[en], штат Міссурі), у складі двох бойових ескадрилей (13 і 393) а також однієї навчально-бойової (394 ескадрильї). Остання своїх B-2 не має, для навчань переганяються машини з бойових ескадрилей. Ще один B-2 використовується для випробувань.

Галерея

• 
  B-2 (в центрі) у порівнянні з винищувачем F/A-18 Hornet і багатоцільовими винищувачами F-16 Fighting Falcon
• 
  B-2 в польоті над річкою Міссісіпі (Сент-Луїс, Міссурі). На задньому плані Сент-Луїська Арка, яка є входом у меморіальний парк імені третього президента США Томаса Джефферсона.
• 
  B-2 в Національному музеї ПС США на території повітряної бази «Райт-Паттерсон» (Дейтон, Огайо).
• 
  Зліт B-2 з бази Повітряних сил США «Андерсен», що розташовується на острові Гуам у Тихому Океані.
• 
  B-2 на базі ПС США «Едвардс» (Каліфорнія).