Тристанка

Триста́нка^[3] (Nesospiza) — рід горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Представники цього роду є ендеміками архіпелагу Тристан-да-Кунья у південній частині Атлантичного океану^[4]. Раніше тристанок відносили до родини вівсянкових (Emberizidae), однак за результатами низки молекулярно-філогенетичних досліджень їх, разом з низкою інших видів, було переведено до родини саякових, підродини квіткоколних (Diglossinae)^[5][6][7].

? Тристанка
Тристанка мала (Nesospiza acunhae)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Саякові (Thraupidae) Підродина: Diglossinae Рід: Тристанка (Nesospiza) Cabanis, 1873[1]
Види
Nesospiza acunhaeтиповий[2] Nesospiza wilkinsi Nesospiza questi
Посилання
Вікісховище: Nesospiza Віківиди: Nesospiza EOL: 15823 ITIS: 557969 NCBI: 381880

Опис

Тристанки — птахи середнього розміру, середня довжина яких становить 16-22 см. а вага 24-53 г. Вони мають переважно оливкове забарвлення, груди у них жовтуваті. Тристанки живуть на луках, серед чагарників і купин. Живляться насінням, комахами і плодами.

Види

Виділяють три види:^[8]

• Тристанка мала (Nesospiza acunhae)
• Тристанка велика (Nesospiza wilkinsi)
• Тристанка жовта (Nesospiza questi)^[9][10][11]

Етимологія

Наукова назва роду Nesospiza походить від сполучення слів дав.-гр. νησος — острів і σπιζα — зяблик.^[12]

Примітки

1. Cabanis, Jean (1873). Nesospiza acunhae nov. gen. et spec. Journal für Ornithologie (German) . 21: 154—155.
2. Paynter, Raymond A. Jr, ред. (1970). Check-List of Birds of the World. Т. 13. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 112.
3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
4. Family Emberizidae (Buntings and New World Sparrows). W: J. Rising, A. Jaramillo, J.L. Copete, S. Madge, P. Ryan: Handbook of the Birds of the World. Cz. 16: Tanagers to New World Blackbirds. Barcelona: Lynx Edicions, 2011, ss. 613–614. ISBN 978-84-96553-78-1.
5. Remsen, J. Van Jr; Burns, Kevin (2011). Proposal (512) to South American Classification Committee: Transfer genera from Emberizidae to Thraupidae. South American Classification Committee (SACC) of the American Ornithological Society (AOS). Процитовано 4 November 2020.
6. Barker, F.K.; Burns, K.J.; Klicka, J.; Lanyon, S.M.; Lovette, I.J. (2015). New insights into New World biogeography: An integrated view from the phylogeny of blackbirds, cardinals, sparrows, tanagers, warblers, and allies. Auk. 132 (2): 333—348. doi:10.1642/AUK-14-110.1.
7. Burns, K.J.; Unitt, P.; Mason, N.A. (2016). A genus-level classification of the family Thraupidae (Class Aves: Order Passeriformes). Zootaxa. 4088 (3): 329—354. doi:10.11646/zootaxa.4088.3.2. PMID 27394344.
8. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 03 квітня 2022.
9. T.J. Grant: Molecular Evolution and Population Genetics of the Nesospiza Buntings. University of Pretoria, 2004, ss. 1–180.
10. P.G. Ryan, P. Bloomer, C.L. Moloney, T.J. Grant, W. Delport. Ecological Speciation in South Atlantic Island Finches. „Science”. 315, ss. 1420–1423, 2007.
11. P.G. Ryan. Taxonomic and conservation implications of ecological speciation in Nesospiza buntings on Tristan da Cunha. „Bird Conservation International”. 18, ss. 20–29, 2008.
12. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 269. ISBN 978-1-4081-2501-4.