Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Наутилоїдеї (Nautiloidea) — підклас головоногих молюсків. Мають зовнішню мушлю, підрозділену на багатоспіральні камери. Викопні представники відомі з кембрію. Хоча наутилоїдеї знаходяться у родинних стосунках з амонітами і ззовні схожі з ними, періоди їхнього розквіту не збігалися.
Наутилоїдеї Час існування: пізній кембрій—наш час, 495–0 млн р. т. | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||
| ||||||||||
Ряди | ||||||||||
Neocephalopoda | ||||||||||
Посилання | ||||||||||
| ||||||||||
Представники роду Nautilus, єдині серед сучасних головоногих молюсків, що мають зовнішню спіральнозакручену мушлю. Спіральна мушля діаметром 15—23 см розділена на 35—38 камер, послідовно з'єднаних довгим сифоном. Сам молюск живе в передній, найбільшій камері. Черепашка використовується як поплавець і баласт. Нагнітаючи в камери раковини біогаз або відкачуючи його з них, наутилус здатний спливати до поверхні води або занурюватися у її товщу.
Залежно від вигляду мушлі розрізняються три групи наутилоїдей: прямі, зігнуті та спірально-загорнуті. До першої групи належать найвідоміші наутилоїдеї Michelinoceras mishelini з витягнутою в довжину прямою конічною мушлею і центрально-розташованим сифоном. Це одна з найчастіших керівних форм чеського силуру. Тут в темно-сірих і чорних вапняках вони зустрічаються в масовій кількості й розташовуються паралельно течіям, утворюючи так звані «поля битви ортоцерасів». Завдяки привабливості пришліфованих поверхонь у Чехії ці вапняки використовувалися для внутрішньої обробки будівель. У гальці північних ордовицьких ортоцератитових вапняків Michelinoceras зустрічається спільно з Endoceras — наутилоїдєю з крайовим розташуванням сифона. У Німеччині ці вапняки, що містять декоративні скам'янілості, застосовуються як будівельний матеріал для виготовлення надгробних плит, бруківки та плит для тротуарів. Іншою своєрідною формою наутилоїдей є короткий прямий, грушеподібний Gomphoceras з Т-подібним звуженим гирлом.
Форми другої групи наутилоїдей характеризуються рогоподібним вигином мушлі, крайовим розташуванням сифона і великим об'ємом мушлі. Сюди відносяться Cyrtoceras і булавоподібний міксохоановий Ascoceras з бічним розташуванням повітряних камер.
Розвиток спірально-загорнутих форм від інволютних до еволютних може бути простежено на прикладі Lituites lituus, названого так Ремером по стовбуру авгурів (lituus augurum). Спочатку згорнута мушля випрямляється і надалі продовжує своє зростання прямолінійно. Тим самим наочно демонструється приклад протерогенеза, тобто нові ознаки тіла характеризують ранні стадії онтогенезу, а на більш пізніх стадіях онтогенезу має місце повернення до первісної прямої форми мушлі. Рід Lituites є керівною формою сірих ордовицьких ортоцератитових вапняків. Нарешті, до цієї ж групи належить Nautilus, або кораблик, що характеризується повністю згорнутою мушлею. Деякі види наутилоїдів були важливими керівними формами, як, наприклад, Koninckioceras konincki з ранньокам'яновугільних вапняків, Germanonautilus bidorsatus з тріасового черепашкового вапняку.
Єдиний сучасний рід Nautilus поширений у Тихому і Індійському океанах. Рід містить 6 видів. Місцями вони досить численні, але поширені не дуже широко. Вони живуть в товщі води на глибинах 100—600 метрів, здійснюють добові міграції вгору-вниз, а іноді пускаються в досить тривалі подорожі уздовж рифів.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.