Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Йоганн Непомук Космас Міхаель Деніс (нім. Johann Nepomuk Cosmas Michael Denis; 27 вересня 1729 — 29 вересня 1800) — австрійський католицький священник та єзуїт, відомий як поет, бібліограф і лепідоптеролог.
| Міхаель Деніс | |
|---|---|
 | |
| Псевдо | der Barde Sined[1] |
| Народився | 27 вересня 1729[2][3][…] Шердінг, Верхня Австрія, Австрія[2] |
| Помер | 29 вересня 1800[2][3][…] (71 рік) Відень, Габсбурзька монархія[2] |
| Країна | .svg){kind=small} Габсбурзька монархія |
| Діяльність | куратор, ентомолог, поет, бібліотекар, перекладач, зоолог, письменник, лепідоптеролог |
| Галузь | лепідоптерологія |
| Знання мов | німецька[4][5] |
| Конфесія | католицтво |
| Систематик живої природи | |||
|---|---|---|---|
 | |||
Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Denis».
| |||
Деніс народився у 1729 році в Шердінгу, місті на річці Інн, яким в цей час правили курфюрсти Баварії, в сім'ї Йоганна Рудольфа Деніса. Батько навчив його латині в ранньому віці. У віці десяти років він був зарахований на навчання до єзуїтів у коледжі в Пассау. Після закінчення навчання в 1747 році вступив до новіціяту Товариства Ісуса у Відні.
У 1749 році Дениса відправили виконувати свій обов'язок в єзуїтських колегіях у Граці та Клагенфурті. У 1757 році був висвячений на священика. Через два роки він був призначений професором єзуїтського колегіуму Терезіанум у Відні. Після скасування єзуїтів у 1773 році він залишався у коледжі, щоб підтримувати бібліотеку до 1784 року, тоді він став другим зберігачем бібліотеки королівського двору, а через сім років став її головою.
Денис помер у Відні у 1800 році.
Будучи шанувальником Клопштока, Денис став одним із провідних членів групи так званих бардів; і його оригінальна поезія, опублікована під назвою Die Lieder Sineds des Barden (1772), показує всі екстравагантності бардівського руху. Найбільше його пам'ятають як перекладача Оссіана (1768—1769; також опублікований разом із власними віршами у 5 т. як Ossians und Sineds Lieder, 1784).
Важливішими за оригінальну поезію Дениса чи його переклади були його зусилля познайомити австрійців з літературою Північної Німеччини; його робота Sammlung kürzerer Gedichte aus den neuern Dichtern Deutschlandes, 3 т. (1762—1766), була у цьому відношенні неоціненною. Він також залишив ряд бібліографічних компіляцій: Grundriss der Bibliographie und Bücherkunde (1774), Grundriss der Literaturgeschichte (1776), Einleitung in die Bücherkunde (1777) та Wiens Buchdruckergeschichte bis 1752 (1782).
Ossians und Sineds Lieder не передруковувалися з 1791 року; але добірку поезій Деніса за редакцією Річарда Гамеля можна знайти в томі 48 (1884) Kürschners Deutsche Nationalliteratur . Його Literarischer Nachlass опублікував Йозеф Фрідріх Фрайхер фон Ретцер у 1802 році (2 томи), через два роки після того, як Деніс помер у Відні у віці 71 року.
На додаток до своєї літературної творчості, працюючи з Ігнацем Шиффермюллером, Деніс створив ранню колекцію метеликів і молей та опублікував перший каталог лускокрилих, знайдених поблизу Відня. Його колекція зберігалася в палаці Гофбурга і була знищена під час революції 1848 року.[6]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
