Скойка вушна

Скойка вушна^[3] (Margaritifera auricularia) — вид прісноводних двостулкових молюсків.

? Скойка вушна
Охоронний статус
На межі зникнення (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Молюски (Mollusca) Клас: Двостулкові (Bivalvia) Підклас: Палеогетеродонтові (Palaeoheterodonta) Ряд: Unionoida Родина: Скойкові (Margaritiferidae) Рід: Скойка (Margaritifera) Вид: Скойка вушна
Біноміальна назва
Margaritifera auricularia (Spengler, 1793)
Мапа поширення виду
Синоніми
Unio auricularius Spengler, 1793 Pseudunio auricularia (Spengler, 1793) Pseudunio auricularius auricularius (Spengler, 1793)[2] Unio sinuata Lamarck, 1819
Посилання
Вікісховище: Margaritifera auricularia Віківиди: Margaritifera auricularia ITIS: 983845 NCBI: 165003

Поширення

Історично вид був поширений у Західній Європі, де він поширювався від Англії на північ до Данії, на сході до Італії та до Португалії на південному заході. Зараз він трапляється лише у Франції та Іспанії та вимер у решті Європи. Сучасний його ареал обмежений на півдні Франції частиною річки Шаранта, басейном Луари (річка В'єнна і її притока Крез), водотоком Гаронни (річка Дронне і річка Сав, невелика притока Гаронни, де залишилося лише кілька десятків екземплярів) і басейном річки Адур. В Іспанії цей вид трапляється в середній частині річки Ебро та пов'язаних з нею каналів: Імперського Арагонського каналу і каналу Таусте. Виявлений у невеликій зрошувальній канаві, розташованої за течією від Сарагоси: там у 2018 році було знайдено майже 30 екземплярів.

Опис

Мушля може виростати до 18 см. Має чорну зовнішню частину з видимими плямами росту і білі внутрішні клапани.

Спосіб життя

Личинки паразитують на рибах Salaria fluviatilis, Gambusia holbrooki, Acipenser baerii, Acipenser naccarii і Acipenser sturio.

Примітки

1. Prié, V. (2021) Margaritifera auricularia: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 26 березня 2022
2. Checklist of France. CLECOM. Check List of European COntinental Mollusca [Архівовано 2008-12-09 у Wayback Machine.]. Göteborg Natural History Museum (Göteborgs Naturhistoriska Museum). Last change: 23 May 2008. Accessed 5 November 2008.
3. О. О. Кагало та Б. Г. Проць. ОСЕЛИЩНА КОНЦЕПЦІЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ: БАЗОВІ ДОКУМЕНТИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ [Архівовано 26 березня 2022 у Wayback Machine.]: — Львів, 2012. — С. 86

Посилання

• Araujo, R., Cámara N. & Ramos, M. A. Glochidium metamorphosis in the endangered freshwater mussel Margaritifera auricularia (Spengler, 1793): A histological and scanning electron microscopy study. Journal of Morphology. 254: 259—265.
• Araujo, R., Quirós, M. & Ramos, M. A. 2003. Laboratory propagation and culturing of juveniles of the endangered freshwater mussel Margaritifera auricularia (Spengler, 1793). Journal of Conchology. 38(1): 53-60.
• Araujo, R. 2004 Two overlooked host fish species of Margaritifera auricularia (Bivalvia, Unionoidea, Margaritiferidae). Basteria, 67: 113.
• Vallejo, A., & Araujo, R. The Historical misidentification of Margaritifera auricularia for M. margaritifera (Bivalvia, Unionoidea) explained by their iconography. Malacologia. (in press)
• Araujo, R. & Ramos, M. A. 2001. Action Plan for Margaritifera auricularia. Convention on the Conservation of European Wildlife and Natural Habitats (Bern Convention). Council of Europe Publishing. Nature and environment, No. 117. Strasbourg. 28 pp.
• Araujo, R. & Ramos, M. A. 2001. Life-History data on the virtually unknown Margaritifera auricularia. En: Ecological Studies, Vol. 145. «Ecology and Evolution of the Freshwater Mussels Unionoida» ed. by G. Bauer and K. Wächtler. Springer-Verlag Berlin Heidelberg. 143—152. Por invitación.
• Araujo, R. & Ramos, M. A. 2001. Margaritifera auricularia. En: Los Invertebrados no Insectos de la «Directiva Hábitat» en España. Serie Técnica. Ed. Organismo Autónomo Parques Nacionales (Ministerio de Medio Ambiente). Madrid. 93-101.