Тарантул південноруський або південно-російський[1] (Lycosa singoriensis) — великий європейський та азійський павук роду тарантул, поширений у степах Європи, Середньої Азії, Південного Сибіру[ru], Далекого Сходу.[2]
| Тарантул південноруський | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самиця південноруського тарантула | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Lycosa singoriensis (Laxmann, 1770) | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Trochosa singoriensis Lycosa singoriensis (Laxmann, 1770) | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Етимологія
Українською носить наукову назву тарантул південноруський. В народі ж називається павук волоський[3] або мизги́р.[4]
В інших мовах часто має назву тих територій, де його знаходять: російський (рос. русский), румунський (рум. românească), татарський (чеськ. tatarský), український (пол. ukraińska)[5], джунгарський тощо.
Опис
Найбільший павук в Україні, один з найбільших у Європі. Розмір тіла до 4 см, з ногами до 7 см. Вага тіла від 2,6 до 7 грамів.[2] Верхня поверхня тіла забарвлена строкато, боки світлі, черевна поверхня чорна. Тіло вкрите сірими і білими волосками різної довжини, через це виглядає волохатим. Головогруди мають малюнок з темних смуг, які радіально відходять від центру. Основний членик хеліцер яскраво-жовтого чи помаранчевого кольору, кінчик та кігтик чорні. Педипальпи також жовті, окрім чорного кінчика. Ноги знизу з чорними кільцями.
Статевий диморфізм
Самиці мають більше черевце та коротші ноги, кремезніші за самців. Волоски самців світліші. Розміри самців 14-27 мм, самиць — від 18 до 31 мм[6] або до 35 мм[7]
Раси
Виділяють три раси тарантулів південноруських: велику, дрібну і проміжну. Велика зустрічається лише на півдні Середньої Азії, проміжна — найбільш північна. Дрібна раса поширена на півдні степів. Усі раси вільно схрещуються між собою.[8]
Поширення
._Kajdatska.jpg)
Поширений у степах і лісостепу від Австрії та Угорщини до Каспійського моря, Середньої Азії, Південного Сибіру, Далекого Сходу Росії та північно-західному Китаї. Також мешкає у Туреччині, на Близькому Сході, в Єгипті. В Україні поширений практично по всій території, окрім основної частини Карпат (проте у Вулканічному масиві трапляється). Зустрічається зрідка північніше, особливо по берегах річок з піщаними ґрунтами.
Особливості біології
Розмноження
Самиця навесні відкладає 200—700 яєць у кокон, який зігріває на сонці, виповзаючи на край нірки. Після вилуплення маленьких павученят (зазвичай у травні) вона збирає їх собі на спинну частину черевця та подорожує, час від часу скидаючи частину нащадків і, таким чином, розповсюджуючи їх. При цьому самиця може перепливати невеликі водні перепони[9].
Парування тарантулів відбувається в кінці літа. Самець підходить до нірки самиці та постукує передніми ногами по павутині. Самиця виходить, і тоді він починає погладжувати її кінцівки легкою вібрацією ніг. Іноді самиця все одно атакує самця. Коли самцю вдається заспокоїти її, він заходить до нірки, де й відбувається парування.
Тарантули ростуть під час линянь, линяють 11 разів.
Харчування
Самиця тарантула південноруського живе в норах до 60 см глибиною. Ловильної сітки не будує, але реагує на рух здобичі, яка підходить до краю нірки та смикає за сигнальні павутинні нитки: вистрибує з нірки та кусає. Вночі відходить на невелику відстань від укриття. Полює найчастіше на жуків та прямокрилих.
Природні вороги
На тарантулів полюють оси-помпіліди, які паралізують павуків та відкладають на них яйця, з яких розвивається личинка, що повільно поїдає павука. Зокрема, це аноплій самарський та криптохіл кільчастий, занесені до Червоної книги України.
Яйця знищують різні види їздців. На молодих тарантулів полюють капустянки.
У Казахстані тарантулів поїдає гризун селевінія, який, втім, є рідкісним.[10]
Охорона
Тарантул південноруський входить до переліку тварин, що підлягають охороні на території Київської області.[11] Внесений також до червоних книг багатьох областей Росії, зокрема Московської, Калузької, Рязанської, Тульської, Свердловської, Нижегородської, Пермського краю.[12][13][14]
Джерела. Примітки
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
