Амарант червоноспинний

Амара́нт червоноспинний^[3] (Lagonosticta sanguinodorsalis) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae)^[4]. Мешкає в Нігерії і Камеруні.

? Амарант червоноспинний
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Астрильдові (Estrildidae) Рід: Амарант (Lagonosticta) Вид: Амарант червоноспинний
Біноміальна назва
Lagonosticta sanguinodorsalis Payne, 1998[2]
Ареал виду
Посилання
Вікісховище: Lagonosticta sanguinodorsalis Віківиди: Lagonosticta sanguinodorsalis ITIS: 560651 МСОП: 22728552 NCBI: 187435

Опис

Довжина птаха становить 10-11 см. У самців верхня частина голови і потилиця сірі, спина і надхвістя червонувато-коричневі, надхвістя і верхні покривні пера хвоста червоні. Щоки, горло, груди і живіт темно-червоні, боки і груди з боків поцятковані дрібними округлими білими плямками. Гузка чорна. Дзьоб блакитнувато-сірий. Самиці мають блідіше забарвлення, обличчя і нижня частина тіла у них червонувато-сірі, на боках сіруваті плямки^[5]. Загалом, червоноспинні амаранти є схожими на чадських амарантів, однак мають більш червону спину.

Поширення і екологія

Червоноспинні амаранти мешкають на плато Джос в центральній Нігерії, а також спостерігалися в горах Мандара на кордоні східної Нігерії і північного Камеруну. Вони живуть серед інзельбергів — ізьольованих скелястих пагорбів, оточених чагарниковою саваною^[6]. Зустрічаються парами, на висоті до 900 м над рівнем моря. Від час сезону посухи червоноспинні амаранти також зустрічаються в галерейних лісах. Вони живляться насінням трав, яке шукають на землі^[7]. Вранці і після полудня вони шукають їжу, а вдень ховаються від сонячних променів серед скель^[8][9].

Червоноспинні амаранти є моногамними птахами, утворюють пару на все життя^[10]. Сезон розмноження у них припадає на завершення сезону дощів. В кладці 3 яйця. Інкубаційний період триває 14 днів, насиджують і самиці. і самці. Червоноспинні амаранти часто стають жертвами гніздового паразитизму джосійських вдовичок^[11][12].

Примітки

1. BirdLife International (2016). Lagonosticta sanguinodorsalis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 19 жовтня 2022
2. Payne, Robert B. (1998). A new species of firefinch Lagonosticta from northern Nigeria and its association with the Jos Plateau Indigobird Vidua maryae. Ibis (англ.). 140 (3): 369—381. doi:10.1111/j.1474-919X.1998.tb04598.x. ISSN 1474-919X.
3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 19 жовтня 2022.
5. Abalaka, Jacinta; Hansson, Bengt (October 2014). Microsatellite markers for population genetic studies of the rock firefinch, Lagonosticta sanguinodorsalis. African Zoology (англ.). 49 (2): 301—306. doi:10.1080/15627020.2014.11407647. ISSN 1562-7020. S2CID 219297584.
6. WRIGHT, DAVID; JONES, PETER (September 2005). Population densities and habitat associations of the range-restricted Rock Firefinch Lagonosticta sanguinodorsalis on the Jos Plateau, Nigeria. Bird Conservation International. 15 (3): 287—295. doi:10.1017/s0959270905000456. ISSN 0959-2709.
7. Brandt, Miriam J.; Cresswell, Will (January 2009). Diurnal foraging routines in a tropical bird, the rock finchLagonosticta sanguinodorsalis: how important is predation risk?. Journal of Avian Biology. 40 (1): 90—94. doi:10.1111/j.1600-048x.2008.04389.x. ISSN 0908-8857.
8. Brandt, Miriam J.; Cresswell, Will (14 квітня 2008). Breeding behaviour, home range and habitat selection in Rock Firefinches Lagonosticta sanguinodorsalis in the wet and dry season in central Nigeria: Breeding, movements and habitat choice in Rock Firefinches. Ibis (англ.). 150 (3): 495—507. doi:10.1111/j.1474-919X.2008.00811.x.
9. Bonter, David N.; Zuckerberg, Benjamin; Sedgwick, Carolyn W.; Hochachka, Wesley M. (7 червня 2013). Daily foraging patterns in free-living birds: exploring the predation–starvation trade-off. Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences. 280 (1760): 20123087. doi:10.1098/rspb.2012.3087. ISSN 0962-8452. PMC 3652453. PMID 23595267.
10. Abalaka, Jacinta; Hudin, Noraine S.; Ottosson, Ulf; Bloomer, Paulette; Hansson, Bengt (16 жовтня 2014). Genetic diversity and population structure of the range restricted rock firefinch Lagonosticta sanguinodorsalis. Conservation Genetics. 16 (2): 411—418. doi:10.1007/s10592-014-0667-z. ISSN 1566-0621. S2CID 17786844.
11. Payne, Robert B.; Woods, Jean L.; Payne, Laura L. (September 2001). Parental care in estrildid finches: experimental tests of a model of Vidua brood parasitism. Animal Behaviour. 62 (3): 473—483. doi:10.1006/anbe.2001.1773. ISSN 0003-3472. S2CID 53299359.
12. MCGREGOR, ROSS; WHITTINGHAM, MARK J.; CRESSWELL, WILL (13 квітня 2007). Survival rates of tropical birds in Nigeria, West Africa. Ibis. 149 (3): 615—618. doi:10.1111/j.1474-919x.2007.00670.x. ISSN 0019-1019.

Джерела

• Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Afrika. Serie Handbuch der Vogelpflege, Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2007, ISBN 978-3-8001-4964-3.