Лілі Ньютон (англ. Lily Newton; 26 січня 1893 — 26 березня 1981) — професор ботаніки та проректор в Університеті Уельсу.
Лілі Ньютон | |
---|---|
Народилася | 26 січня 1893[1] Пенсфордd, Publowd, Бат і Північно-Східний Сомерсет, Сомерсет, Англія, Сполучене Королівство[1] |
Померла | 26 березня 1981[2][3][1] (88 років) Pontardawed, Ніт-Порт-Толбот, Уельс, Велика Британія[1] |
Країна | Велика Британія Сполучене Королівство |
Діяльність | ботанік, фікологиня |
Галузь | ботаніка |
Alma mater | Бристольський університет і Montpelier High Schoold |
Знання мов | англійська |
Заклад | Валійський університетd[1] |
Біографія
Лілі Ньютон народилася 26 січня 1893 року у Пенсфорді, графство Сомерсет[5], у родині Джорджа та Мелінди Баттен[6]. Вона вивчала ботаніку у Бристольському університеті та закінчила його з відзнакою[5].
У 1919 році Лілі стала асистентом лектора з ботаніки у Бристольському університеті, наступного року вона почала працювати у коледжі Біркбек Лондонського університету лектором з ботаніки[7]. У 1923 році вона отримала посаду дослідника з природничої історії у Британському музеї та Імперському коледжі Лондона[7]. У 1925 році Лілі Ньютон вийшла заміж за доктора Вільяма Френка Ньютона, перспективного цитолога садівничого інституту Джона Іннса. На жаль, вона овдовіла через 2 роки[7][8]. З 1927 до 1928 року вона працювала у садівничому інституті Джона Іннса, допомагаючи готувати праці свого чоловіка до друку[5].
У 1928 році Ньютон переїхала до Уельсу, почала викладати ботаніку в університеті Аберіствіту[7]. У 1930 році стала професором ботаніки[7]. Під її керівництвом відділ мав високу репутацію як в Уельсі, так і за його межами. Відбулося значне збільшення кількості студентів, а також впроваджено інтенсивну програму досліджень, тісно пов'язану з місцевими проблемами[9]. Вона була проректором університету Уельсу в 1951—1952 роках, а згодом, після раптової смерті ректора Айфора Л. Еванса, виконувачем обов'язків ректора у 1952—1953 роках[7][9]. У 1959 році Лілі Ньютон була обрана заслуженим професором у відставці; у 1973 році вона отримала звання почесного доктора Університету Уельсу.
Лілі Ньютон досліджувала питання поширення рослин та водоростей. У 1931 була видана її книга A Handbook of the British Seaweeds. У цій публікації дана систематизація близько 750 видів водоростей, поширених біля берегів Британських островів[10]. Під час Другої світової війни Міністерство охорони здоров'я Британії було стурбоване можливою нестачею агару, необхідного для наукових, харчових та лікарських цілей. Це трапилося особливо після подій у Перл-Гарборі, коли японські поставки були зупинені[11]. Перед Лілі Ньютон було поставлено завдання координувати роботи щодо масштабного виробництва агару з британських водоростей. Крім того, вона відповідала за польові дослідження водоростей Gigartina stellata та Chondrus crispus[5].
Ньютон також читала лекції з тематики викопних та квіткових рослин, а також відіграла важливу роль у становленні руху охорони природи в Уельсі.
Лілі Ньютон займала посади президентів ряду товариств: очолювала секцію К Британської наукової асоціації у 1949 році; Британського Альгологічного товариства у 1955—1957 роках та Британської Федерації освіти у домашньому господарстві у 1957-63 роках[7].
Лілі Ньютон померла у своєму будинку у Свонсі 26 березня 1981 року[7].
Окремі публікації
- Newton, L. A handbook of the British seaweeds. London: British Museum, 1931
- Newton, L. Plant distribution in the Aberystwyth district: including Plynlimon and Cader Idris. Aberystwyth: Cambrian News, 1933?
- Orr, A.P., Newton, L., Marshall, S.M. A study of certain British seaweeds and their utilisation in the preparation of agar. London: HMSO, 1949
- Newton, L. Seaweed utilisation. London: Sampson Low, 1951
Див. також
Примітки
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.