Loading AI tools
прототип німецького бомбардувальника З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Junkers Ju 287 — німецький перший у світі реактивний бомбардувальник зі зворотною стрілоподібністю крила завершального періоду Другої світової війни.
Junkers Ju 287 | |
---|---|
Junkers Ju 287. Модель Льотні та технічні характеристики зазначено для Ju 390 | |
Призначення: | Бомбардувальник Далекий розвідник |
Перший політ: | 8 серпня 1944 |
На озброєнні у: | Третій Рейх |
Розробник: | Junkers Motorenbau und Junkers Flugzeugwerkd і Junkers |
Виробник: | Junkers Flugzeug- und Motorenwerke |
Всього збудовано: | 1 (2) |
Екіпаж: | 2 особи |
Крейсерська швидкість: | 511 км/год |
Максимальна швидкість (МШ): | 558 км/год |
Дальність польоту: | 2.100 км |
Тривалість польоту: | 4,15 год |
Практична стеля: | 11.000 м |
Довжина: | 18,3 м |
Висота: | 6,0 м |
Розмах крила: | 20,11 м |
Площа крила: | 58,3 м² |
Шасі: | прибираються |
Двигуни: | 4 × Junkers Jumo 004 B-1 „Orkan“ |
Тяга (потужність): | 910 кгс |
Junkers Ju 287 у Вікісховищі |
З розробкою у Третьому Райху турбореактивних моторів міністерство авіації поставило завдання розробити бомбардувальники середньої і великої дальності, які б перевершували за швидкістю ворожі винищувачі. Роботи над проєктом літака з 4 реактивними моторами Junkers Jumo 004 розпочали на межі 1942/43 під керівництвом професора Гайнріха Гертела[de] і інженера Ганса Воке. У грудні 1943 міністерство авіації замовило будівництво прототипу. У лютому 1944 планувалось виготовити 2 прототипи і 18 передсерійних літаків. Через нетипову конструкцію було запропоновано максимально використати компоненти з інших моделей літаків. Фюзеляж походив з важкого бомбардувальника Heinkel He 177, стерно з Junkers Ju 388, модифіковане бічне шасі з Junkers Ju 352[de], а передня стійка шасі походила з трофейного Consolidated B-24 Liberator. Через відсутність моторів Jumo 004C поставили менш потужні Jumo 004 B-1 і 4 стартові прискорювачі Walter-501. У травні 1944 замовлення зменшили до 2 прототипів і 6 передсерійних літаків. Перший політ відбувся 8 серпня 1944 біля Лейпцига. Тести показали гарні льотні характеристики літака. Одночасно розпочались роботи над другим прототипом V2 з новим корпусом, шасі. Через нестачу двох моторів Junkers з тягою по 2900 кгс встановили 6×BMW 003, об'єднаних по три з тягою по 800 кгс. Це призвело до вібрацій крил, збільшення висоти літака. У прототипі Ju 287 V3 вирішили повернутись до 2 моторів біля корпусу і 4 під крилами. Фюзеляж отримав герметичну кабіну на 3 пілотів, у нього ховалось шасі. У вересні 1944 всі роботи було припинено, літаки замасковано. Раптом у березні 1945 вирішили збудувати 75 літаків для знищення кораблів на далеких відстанях.
Два прототипи були захоплені Червоною армією і вивезені до СРСР, де полонені німецькі інженери на їхній основі розробили літак OKB-1 EF 131 (на базі V2), EF 140 з модифікованими моторами Rolls-Royce-Nene[de] ВК-1[ru]. Перший політ EF 140R відбувся 12 жовтня 1949 і після четвертого польоту 1950 проєкт закрили через вібрацію крил.
На базі Ju 287 проводили випробовування і пошук характеристик турбореактивних моторів.
Tony Wood, Bill Gunston: The Luftwaffe. Salamander Books Ltd., England 1977 (нім.)
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.