Лілі́йник[1](Hemerocallis) — рід багаторічних рослин підродини лілійникових (Hemerocallidoideae) родини ксантореєві (Xanthorrhoeaceae).
| Лілійник | |
|---|---|
 | |
| лілійник жовтий (H. lilioasphodelus) — типовий вид | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
| Родина: | Асфоделові (Asphodelaceae) |
| Підродина: | Hemerocallidoideae |
| Рід: | Лілійник (Hemerocallis) L. |
| Види | |
|
Понад 20 видів | |
 Вікісховище: Hemerocallis | |
У минулому лілійник класифікувався як рід родини лілійних.
Опис
Лілійники — трав'янисті багаторічні рослини, у тому числі напів-вічнозелені та вічнозелені.
Мають коротке кореневище з потовщеним м'ясистим корінням.
Стебло-квітконіс 30—100 см заввишки.
Прикореневі листки широко-лінійні.
Квітки великі, жовтого, жовтогарячого, червоного та багатьох інших проміжних кольорів, аж до темно-бордового у волотистому або головчастому суцвітті. Квітки розквітають послідовно одна за одною і в'януть на наступний день.
Плід — шкіряста тригранна коробочка.
Поширення і види
Вирізняють бл. 20 видів лілійника, поширених від Південної Європи до помірних районів Східної Азії.
В Україні в культурі декілька видів, зокрема:
- лілійник жовтий (H. flava)
- лілійник рудуватий (H. fulva)
Використання і розведення
Лілійники — відомі декоративні рослини.
Відомо багато сортів і гібридів з білими, рожевими, червоними і навіть ліловими квітками.
Лілійник морозостійкий. Найкраще росте на сонячній ділянці з родючим, вологим ґрунтом.
Розмножують діленням куща восени або весною. Культурні різновиди, вирощені з насіння, втрачають свої декоративні властивості. Ботанічні види легко схрещуються між собою, тому їх слід вирощувати окремо від решти.
У китайській кухні
Квіти Hemerocallis citrina вживаються в їжу у вигляді супу в китайській кухні. Продаються свіжі та сушені на китайських базарах під назвою «золота хвоя» кит. 金针 або «овочі жовті квіти» кит. 黃花菜.[2]
Токсичність
Рослина смертельно отруйна для котів.[3]
Галерея
квітка лілійника рудуватого
Бутони жовтого лілійника
гібрид Hemerocallis dumortieri Tom Collins
Один з гібридних лілійників
Лілійник рудуватий у селі Пенязівка Чернігівської області
.jpg)
Див. також
Джерела та література
- Лебеда А. П. Лілійник // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 6, К., 1981, стор. 175
- Морфологія плодів та насіння квіткових рослин світової флори / Й. Й. Сікура, А. Й. Сікура, В. В. Капустян. — Київ : Знання України, 2008. — Т. Кн. 4. — 80 с. — ISBN 978-966-316-213-3.
- Лілійник // Садові декоративні рослини / О. М. Олєйнікова. — Харків : Веста, 2010. — С. 93. — ISBN 978-966-08-4940-2.
Примітки
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
