Loading AI tools
шведська 155-мм гаубиця З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Fälthaubits 77 (швед. «Польова гаубиця 77») або FH77 — шведська 155-мм гаубиця, розроблена та виготовлена компанією Bofors. [1] Було виготовлено кілька версій: оригінальна (іноді відома як Haubits 77 A) зі стволом 38 калібру та механізмом ковзного блоку, експортна версія FH77 B зі стволом 39 калібру та затвором із перерізним гвинтом. Для демонстрації артилерійської системи Archer деякі FH77A були модифіковані на FH 77 AD L/45, тоді як FH77B серійного виробництва були перероблені на FH77 BW L/52.
FH77 | |
---|---|
Тип | Гаубиця |
Походження | Швеція |
Історія використання | |
На озброєнні | 1978 - наш час |
Оператори | Швеція Нігерія |
Історія виробництва | |
Виробник | Bofors |
Виготовлення | 1978–1984 |
Виготовлена кількість | 720 |
Характеристики | |
Вага | 11500 кг |
Обслуга | від 9 до 14 |
Калібр | 155 мм |
Дальність вогню | |
Ефективна | 21 км |
Двигун | Volvo B20 APU |
Швидкість | шосе: 6 км/год |
FH77 у Вікісховищі |
У 1960-х роках Швеція почала шукати заміну французькій гаубиці Obusier de 155 mm Modèle 50 ( Haubits F). Була запропонована і випробувана американська самохідна гаубиця М109. Незважаючи на низьку ціну, Управління озброєнь Швеції вирішило, що високі витрати на обслуговування, низька скорострільність і обмежена мобільність M109 є достатніми причинами для того, щоб розробити вітчизняну гаубицю.
Вимоги до нової гаубиці:
Результатом став компроміс між дорожчою самохідною гаубицею і менш мобільною звичайною буксируваною гаубицею.
FH77 була першою польовою гаубицею з допоміжною силовою установкою, яка робила її самохідною для тактичного пересування.
Досягнута шведськими інженерами скорострільність була на той час надзвичайно високою для 155 мм гаубиці. FH77A (яка використовувала напівфіксовані боєприпаси) могла випустити 4 снаряди за 9 секунд або 6 снарядів за 25 секунд. При безперервній стрільбі вона могла робити 6 пострілів кожні дві хвилини протягом 20 хвилин (тобто 3 постріли на хвилину).
Спеціальним тягачом для FH77 був Scania SBA111 (Tgb 40). [2] Вантажівка була оснащена бойовим відділенням за кабіною водія і краном HIAB для завантаження боєприпасів. Допоміжна силова установка гаубиці могла бути запущена та керована водієм буксиру для надання додаткового прискорення під час руху по бездоріжжю. Максимальна швидкість буксирування - 70 км/год.
Гаубиця розгортається, розсуваючи причіпні лапи, піднімаючи роликові колеса та рухаючи гаубицю заднім ходом, щоб закріпити лафет.
Бойовий розрахунок складає 10-14 чоловік. Мінімальний склад екіпажу складав 4 людини: командир, наводчик гармати та два заряджаючих.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.