Папуга-червонохвіст

Папуга-червонохвіст^[6] (Enicognathus) — рід папугоподібних птахів родини папугових (Psittacidae). Представники цього роду мешкають на півдні Південної Америки, в Чилі і Аргентині^[7].

? Папуга-червонохвіст
Папуга-червонохвіст короткодзьобий (Enicognathus ferrugineus)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Папугоподібні (Psittaciformes) Родина: Папугові (Psittacidae) Підродина: Arinae Триба: Arini Рід: Папуга-червонохвіст (Enicognathus) G.R. Gray, 1840[1]
Види
Enicognathus ferrugineus Enicognathus leptorhynchusтиповий
Синоніми
Leptorynchus Swainson, 1837[2] Stylorhynchus Lesson, 1844[3] Hylorynchus Gay, 1847[4] Microsittace Bonaparte, 1854[5]
Посилання
Вікісховище: Enicognathus Віківиди: Enicognathus EOL: 19312 ITIS: 177719 NCBI: 345189

Опис

Папуги-червонохвости — це відносно великі папуги, середня довжина яких становить 28-40 см. Характерною їх ознакою є довгий, клиноподібний, східчастий хвіст. Дзьоби папуг-червонохвостів відносно довгі, вигнуті, крила довгі, лапи міцні, з сильними вигнутими пазурами.

Види

Виділяють два види:^[8]

• Папуга-червонохвіст короткодзьобий (Enicognathus ferrugineus)
• Папуга-червонохвіст довгодзьобий (Enicognathus leptorhynchus)

Етимологія

Наукова назва роду Enicognathus походить від сполучення слів дав.-гр. πριων — дзьоб і ουρα — хвіст.^[9]

Примітки

1. G.R. Gray: A list of the genera of birds: with their synonyma an indication of the typical species of each genus. London: R. and J.E. Taylor, 1840, s. 51.
2. W. Swainson: On the natural history and classification of birds. Cz. 2. London: John Taylor, 1837, s. 300, seria: Cabinet cyclopaedia. Natural history.
3. R.P. Lesson. Description de quatre espèces de psittacus de l’Amérique du Sud. „L’Écho du monde savant et l’Hermès”. 8, s. 184, 1844.
4. C. Gay: Historia fisica y politica de Chile segun documentos adquiridos en esta republica durante doce anos de residencia en ella y publicada bajo los auspicios del supremo gobierno. T. 1: Zoologia. Paris: En casa del autor, 1847, s. 369.
5. Ch.L. Bonaparte. Tableau des perroquets. „Revue et Magasin de Zoologie pure et Appliquée”. 2^e série. 6, ss. 147, 150, 1854.
6. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
7. D.W. Winkler, S.M. Billerman & I.J. Lovette: New World and African Parrots (Psittacidae), version 1.0. W: S.M. Billerman, B.K. Keeney, P.G. Rodewald & T.S. Schulenberg (red.): Birds of the World. Ithaca, NY: Cornell Lab of Ornithology, 2020. DOI:10.2173/bow.psitta3.01. [dostęp 2020-10-19]. [] Помилка: {{Lang}}: немає тексту (допомога) (необхідна підписка)
8. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 15 лютого 2022.
9. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 316. ISBN 978-1-4081-2501-4.

Джерела

• Иерусалимский И. Попугаи и певчие птицы: виды, содержание, обучение. — Ростов-на-Дону: Владис, 2001. — 320 с ISBN 5-94194-073-4
• Thomas Arndt: Südamerikanische Sittiche – Enzyklopädie der Papageien und Sittiche. Band 5, Horst Müller-Verlag, Walsrode 1986, ISBN 3-923269-09-9.