Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
de Havilland Canada DHC-2 Beaver — одномоторний легкий багатоцільовий літак короткого зльоту і посадки, призначений для експлуатації в складних умовах неосвоєних районів. Використовується для вантажопасажирських перевезень, авіахімічних робіт, в експедиціях, пошуково-рятувальних операціях, у ВПС різних країн як легкий універсальний транспорт. Понад 1 600 літаків було побудовано до закінчення виробництва у 1967 р., і навіть в даний час попит на ці літаки досить високий. Справедливо вважається одним з найбільш вдалих в світі літаків для експлуатації на неосвоєних територіях. Експлуатувався більш ніж в 50 країнах світу.
.jpg)
| DHC-2 Beaver | |
|---|---|
_01.jpg) DHC-2 Beaver на поплавках | |
| Тип | транспортний літак короткого зльоту і посадки |
| Розробник | de Havilland Canada |
| Виробник | de Havilland Canada |
| Головний конструктор | Фред Баллер, Всеволод Якимюк Р. Д. «Дік» Хіскокс |
| Перший політ | 16 серпня 1947 |
| Початок експлуатації | 1948 |
| Статус | експлуатується |
| Основні експлуатанти | Армія США Кенмор Ейр Цивільний повітряний патруль |
| Роки виробництва | 1947-1967 |
| Виготовлено | 1 657 |
 De Havilland Canada DHC-2 Beaver у Вікісховищі | |
У перші повоєнні роки фірма de Havilland Canada, справедливо вважаючи, що зменшення військових замовлень не забезпечить фінансової стійкості, звернула пильну увагу на цивільний авіаційний ринок. Компанія запросила на роль директора з продажу відомого пілота Punch Dickins, який раніше літав на неосвоєних територіях, і останній розпочав широку програму по збору інформації від різних пілотів — з тим, щоб зрозуміти, яким би вони хотіли бачити новий літак. Майже одностайно пілоти висловили наступні побажання: великий запас потужності двигуна, короткий зліт і посадка, легка установка різних видів шасі — коліс, лиж або поплавців. На заперечення інженерів de Havilland про те, що при такому компонуванні крейсерська швидкість буде вельми посередньою, один з пілотів відповів: «Досить, якщо він буде трохи швидше собачої упряжки». Враховувалися й інші пропозиції для «всюдихідних» літаків: наприклад, двері з двох боків фюзеляжу для полегшення розвантаження та завантаження.
Розробка літака почалася 17 вересня 1946 року, конструкторами були призначені Fred Buller, Dick Hiscocks, Jim Houston і W. Jakimiuk (Всеволод Якимюк), робота велася під керівництвом Phil Garratt. Новий літак був спочатку сконструйований суцільнометалевим, на відміну від більш ранніх літаків такого типу, наприклад Noorduyn Norseman: концепція виглядала так: «сталь від двигуна до протипожежної перегородки, потужна алюмінієва рама з панелями і дверима в секції пілотської кабіни, полегшена алюмінієва рама до хвоста, хвіст-монокок». У той час de Havilland Canada була британською компанією, і літак планувалося оснастити двигуном британського виробництва. Потужність його була недостатньою, і довелося збільшити площу крил для забезпечення короткого зльоту/посадки. Коли компанія Pratt & Whitney Canada запропонувала за помірною ціною двигуни Wasp Junior потужністю 450 л. с., що залишилися з військових замовлень, літак отримав навіть надлишкову потужність, ніж за початковою схемою з довгим крилом. Результатом стали виняткові злітно-посадочні характеристики: розбіг і пробіг був надзвичайно коротким.
Після безлічі випробувань і удосконалень літак був готовий до серійного виробництва. За рішенням фірми він був названий Beaver — «бобер». Перший політ машини виконав пілот Russell Bannock 16 серпня 1947 року в Downsview, Ontario.
Спочатку продажу літака йшли посередньо: близько двох або трьох машин в місяць. Але по мірі демонстрації літака становище поступово поліпшувалося. Ключовою для літака подією став вибір в наступному році літака Beaver як основного легкого транспортного літака для армії США (суперником був Cessna 195). Число замовлень на літак різко зросло, і незабаром завод виробляв сотні машин в місяць: замовники з'явилися по всьому світу. До закінчення серійного виробництва в 1967 р. було побудовано 1 657 одиниць DHC-2 Beaver.
Beaver був створений для польотів у важкодоступних, неосвоєних і малонаселених місцях. Його малий розбіг і пробіг зробили його незамінним для досягнення місць, куди раніше можна було дістатися тільки пішки або на човні. Для частих польотів у віддалені місцевості і в умовах холодного клімату, на літаку є ряд характерних технічних рішень: наприклад, горловина маслобака знаходиться в кабіні, і пілот може доливати масло прямо в польоті.
Незважаючи на закінчення провадження у 1967, сотні машин і зараз перебувають в експлуатації, проходячи модернізацію і адаптуючись до сучасних технологічних рішень. Зокрема, компанія Kenmore Air проводить глибоку модернізацію і удосконалення обладнання літаків цього типу. На сучасному ринку Beaver, що продавався в 1950-х роках за ціною менше 50 000 USD, може коштувати близько US$ 500 000.
Двигун Pratt & Whitney Wasp зараз не випускається, знайти запчастини до нього непросто. З цієї причини деякі обслуговуючі фірми замінюють оригінальний двигун сумісним турбогвинтовим — таким, як PT6. Такий двигун потужніший і легший, а гас часто доступніше високооктанового авіаційного бензину. В даний час, однак, пропонується відновлення виробництва літаків Beaver за ліцензії в Новій Зеландії. Також канадське підприємство Viking Air заявило про можливий запуск серії літаків De Havilland Canada DHC-3 Otter і, можливо, DHC-2 Beaver з причини високого ринкового попиту на них.
У 1987 році Інженерна рада Канади помістила DHC-2 в десятку кращих інженерних досягнень Канади XX століття.
Джерело Donald 1997, p. 328.
Основні характеристики
Льотні характеристики
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
