Loading AI tools
шведський вчений, ботанік, альголог, енциклопедист та теолог З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Карл Адольф Агард (швед. Carl Adolph Agardh, 23 січня 1785, Бостад — 28 січня 1859) — шведський вчений, ботанік, альголог, енциклопедист та теолог. Професор Лундського університету (1812–1834) та єпископ лютеранської Церкви Швеції.
Карл Адольф Агард | |
---|---|
швед. Carl Adolph Agardh | |
Народився | 23 січня 1785[1] Båstads parishd, Швеція |
Помер | 28 січня 1859[1][2] (74 роки) Karlstad church parishd, Карлстад, лен Вермланд, Швеція |
Поховання | Östra kyrkogården cemeteryd[3][4][5] |
Країна | Швеція |
Діяльність | ботанік, птеридолог, священник, політик, викладач університету, математик, економіст, міколог, мінералог, ботанічний колекціонер |
Alma mater | Лундський університет |
Галузь | ботаніка, альгологія |
Заклад | Лундський університет The Academic Societyd |
Посада | seat 4 of the Swedish Academyd |
Членство | Леопольдина Шведська королівська академія наук Шведська академія |
Діти | Якоб Георг Агард Emilia Frödingd |
Автограф | |
Карл Адольф Агард у Вікісховищі |
Карл Адольф Агард — син купця з Бостада, вивчав науки у Лунді. У 1807 році призначений доцентом математики у Лундському університеті, у 1812 році — професором ботаніки та економіки. Беручи участь з 1826 до 1828 року у роботі комітету з народної освіти, він був ревним поборником ідей, покладених згодом в основу народної освіти в Швеції. Обраний представником в риксдаг, він старанно взявся за вивчення питань державного господарства.
У 1817 році був обраний членом Шведської королівської академії наук, у 1831 році — членом Шведської академії.
У 1816 році призначений пастором у Шонені, у 1834 році обраний єпископом Карлстада,[7] займався богословськими питаннями та написав декілька богословських творів.
Карл Агард відомий як ботанік своїми працями з вивчення водоростей, що дали багато нових відкриттів, зокрема 49 нових видів водоростей, та як засновник систематики водоростей.
Батько ботаніка та альголога Якоба Георга Агарда.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.