Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Бу́нге Олекса́ндр Андрі́йович (24 вересня 1803, Київ — 18 липня 1890, Кільтсі, Естонія) — український та російський ботанік, дійсний член Імператорської АН, професор Дерптського університету.
Бунге Олександр Андрійович | |
---|---|
нім. Alexander von Bunge | |
Народився | 24 вересня 1803[1][2] Київ, Російська імперія[3] |
Помер | 18 (30) липня 1890[4][5] (86 років) Kiltsid, Везенберзький повіт, Естляндська губернія, Російська імперія |
Поховання | цвинтар Рааді |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | мандрівник-дослідник, ботанік, професор |
Alma mater | Дерптський імператорський університетd |
Галузь | ботаніка |
Заклад | Казанський державний університет[6] Дерптський імператорський університетd[6] |
Вчителі | Карл Фрідріх фон Ледебур |
Відомі учні | Edmund Russowd |
Членство | Петербурзька академія наук |
Батько | Andreas Theodor von Bunged |
Брати, сестри | Бунге Федір Андрійович |
Діти | Gustav von Bunged Бунге Олександр Олександровичd[7] Q116000346? |
Бунге Олександр Андрійович у Вікісховищі |
В 1821 році вступив до Дерптського університету для вивчення медицини та природничих наук. В 1825 році здобув ступінь доктора наук й відразу відправився з професором Ледебуром до Сибіру. Здійснював дослідження Алтаю. В 1829 році там зустрів Гумбольдта, за рекомендаціями якого був приписаний до духовної місії, що в 1830 році відправлялась до Пекіна. Зібраний матеріал він виклав у своїх працях «Enumeratio plantarum quas in China boreali collegit» (Санкт-Петербург, 1831) та «Plantarum Mongolico-Chinensium decas I» (Казань, 1835). В 1832 році Бунге вдруге об'їхав Алтай, в 1833 році повернувся до Петербурга, а в 1834 році був запрошений на кафедру ботаніки в Казань. У 1835 році досліджував Приволзькі степи в Астраханській губернії. 1836 року очолив кафедру ботаніки в Тарту. В 1857-59 роках приєднався до експедиції, яка досліджувала Персію. 1867 року вийшов у відставку, 1874 року був учасником ботанічного конгресу у Флоренції.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.