Boa constrictor (повість)

Boa constrictor — повість Івана Франка, опублікована вперше в 1878-му році, а окремою книжкою — в 1884-му. Вважається одним із перших зразків натуралізму в українській літературі. Належить до «Бориславського циклу» Франка і на думку Магдалини Ласло-Куцюк, є одним із найбільших його здобутків.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Boa constrictor.

Boa constrictor
Жанр	повість
Автор	Іван Франко
Мова	українська
Опубліковано	1878
Попередній твір	Петрії й Довбущуки
Наступний твір	На дні
Цей твір у  Вікіджерелах

Повість перекладено чеською, німецькою та російською мовами.^[1] Також існує переклад англійською з російської.^[2]

Історія написання

Існує три редакції повісті: перша «журнальна» (1878), друга «книжкова» (1884), і третя, зроблена Франком на схилі літ (1907). Серед іншого, до другої редакції додано авторське «післяслово» до історії, у якому зазначено, що «Герман у доброго чоловіка не перемінився», а його «милосердний порив […] був хвилевий», по якому він знову став «холодним, безсердечним спекулянтом». Третя редакція розповідає про життя Германа після описуваних подій і вважається новим твором. Герман також фігурує у романі «Борислав сміється».

Сюжет

Протагоніст твору — Герман Гольдкремер — багатий підприємець, єврей, сирота. Пройшовши тривалий шлях, він, попри все, залишається невдоволеним. Його мучить страх, який втілено у картині, що висить у його кімнаті, на якій удав душить газель. «Його багатство уявляється йому самому стоголовою потворою».^[3]

Зрештою, Герман бачить сон, де його душить змій з картини. Як виявляється по пробудженню, це був його власний син, що хотів вбити батька задля наживи.

Рецепція

Для радянських критиків повість Франка зазвичай прочитувалася з точки зору класового конфлікту. Так, класичною стала інтерпретація Олександра Білецького, який пояснює обірвану кінцівку першої редакції твору так:

Переродження не сталося: хижак лишився хижаком, повернувшись до свого попереднього стану

Однак сьогодні, дослідників та дослідниць приваблює психоаналітична перспектива твору. На неї вказує «сновидність» Германа та ситуація «невдоволення» своїм становищем. Зокрема, цей аспект повісти розглянуто в працях Тамари Гундорової^[4][5] та Магдалини Ласло-Куцюк.^[6][7]

Самореклама

В розділі 2 «Борислав сміється» Франко дає посил де можна почитати «Boa constrictor».

Примітки

1. Іван Франко. Прозові твори. Boa constrictor (1884). Архів оригіналу за 18 вересня 2021. Процитовано 18 вересня 2021.
2. van Franko. Boa Constrictor and Other Stories. Tr. from Russian by Fainna Solasko. Moscow: Foreign Languages Publ. House, 1957. [Архівовано 20 вересня 2021 у Wayback Machine.] [Архівовано 20 вересня 2021 у Wayback Machine.]
3. Леонід Білецький. Художня проза І. Франка
4. Є. Нахлік. Реформатор українського літературознавства: до ювілею Тамари Гундорової [Архівовано 9 лютого 2019 у Wayback Machine.]
5. Гундорова Т. Франко — не Каменяр. Франко і Каменяр. — Київ: Критика, 2006.
6. Михайло Гнатюк. Проблеми психології творчості у науковому осмисленні Івана Франка [Архівовано 18 вересня 2021 у Wayback Machine.]
7. Ласло-Куцюк М. Текст і інтертекст в художній творчості Івана Франка: до 150-річчя з дня народження Івана Франка. — Бухарест: Мустанг, 2005.– 257 с.

Джерела

• Леонід Білецький. Художня проза І. Франка // Твори в 5 томах. Т. 2. с. 412—461. [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.]
• Роман Голод. Штрихи до генези Франкової повісти «Boa constrictor» [Архівовано 18 вересня 2021 у Wayback Machine.]

Посилання