AH-1Z Viper

AH-1Z Viper (укр. «Ва́йпер»)^[a] — ударний вертоліт з двома двигунами на базі вертольота AH-1W SuperCobra, які було розроблено для Корпусу морської піхоти США як частина програми оновлення H-1. AH-1Z має чотирилопатеву, композитну систему несучого гвинта, форсовану трансмісію і нову систему ціленаведення.^[4] AH-1Z є одним з останніх членів родини Bell Huey, також отримав назву «Zulu Cobra», яка походить від військового фонетичного алфавіту (Zulu для Z).

AH-1Z Viper
AH-1Z злітає з палуби USS New Orleans
Призначення	Ударний вертоліт
Походження	США
Виробник	Bell Helicopter
Перший політ	8 грудня 2000
Дата прийняття на службу	вересень 2010
Статус	На службі
Основні користувачі	Корпус морської піхоти США
Виробництво	2000—н.ч.
Кількість	61[1]
Вартість одиниці	US$27 млн[2] US$31 млн (нова побудова)[3]
Попередня модель	Bell AH-1 Super Cobra

Розробка

Історія

Поява AH-1Z відноситься до Bell 249 у 1979, який був в основному вертольотом AH-1S оснащеним чотирилопатевою системою несного гвинта від Bell 412. Розробку Bell Cobra II було продемонстровано на авіашоу Фарнборо у 1980. Вертоліт Cobra II було оснащено ПТКР Hellfire, новою системою наведення і покращеними двигунами. Пізніше з'явився вертоліт Cobra 2000 який мав двигуни General Electric T700 і гвинт з чотирма гвинтами. Цей проект привернув увагу Корпусу морської піхоти США, але фінансування було не достатнім. У 1993 Bell запропонував версію на базі AH-1W для нової британської програми ударного вертольота. Похідна конструкція, отримала назву CobraVenom, мала сучасну цифрову кабіну і міг нести на борту ПТКР TOW, Hellfire або Brimstone. Конструкція CobraVenom у 1995 була змінена шляхом заміни несного гвинта на чотирилопатевий. Проте у тому ж році конструкція програла вертольоту AH-64D.^[5]

Програма оновлення H-1

У 1996 КМП США запустив програму оновлення H-1 підписавши контракт Bell Helicopter на оновлення 180 вертольотів AH-1W до AH-1Z і оновлення 100 вертольотів UH-1N до UH-1Y.^[5][6] Програма H-1 створювала цілком модернізовані ударний і вантажопасажирський вертольоти значно уніфіковані для зменшення вартості обслуговування. AH-1Z та UH-1Y мали загальні хвостові балки, двигуни, гвинти, трансмісію, архітектуру авіоніки, програмне забезпечення, органи управління і дисплеї. Загалом уніфікованими були до 84 % компонентів.^[7]

Bell взяв участь у спільній з урядом тестовій групі у фазі розробки інженерного виробництва програми H-1. Програма AH-1Z повільно прогресувала з 1996 по 2003 в основному як дослідницька і проектна.^[5] Існуюча дволопатева напівжорстка, балансуюча гвинтова система була замінена на чотирилопатеву, безшарнірну, систему несного гвинта. Чотирилопатева конфігурація покращила льотні характеристики в тому числі максимальну швидкість, швидкопідйомність, корисне навантаження і зменшення рівня вібрації гвинта.^[8]

AH-1Z вперше піднявся у повітря 8 грудня 2000.^[9] Bell надав три прототипи вертольота командуванню авіаційних систем (NAVAIR) ВМС США на авіабазі Патаксент-Рівер у липні 2002, для фази польотних тестів. Малосерійне виробництво було розпочато у жовтні 2003,^[5] з поставками до 2018.^[10] Наприкінці 2006 NAVAIR підписало контракт з Meggitt Defense Systems для випуску безланкової 20 мм системи живлення для покращення живлення гармати у порівнянні зі звичайною системою живлення. Ці системи зараз встановлено на вертольоти AH-1W і AH-1Z які добре себе показали у Афганістані.^{[джерело?]}

У лютому 2008 ВМС США скоригували контакт таким чином, що останні 40 вертольотів AH-1Z побудовані на нових планерах замість запланованих AH-1W.^[11] У вересні 2008 ВМС США замовили додаткові 46 планерів для КМП, збільшивши загальну кількість до 226.^[12] У 2010 КМП планували замовити 189 вертольотів AH-1Z, 58 з яких будуть мати нові планери,^[13] з закінченням поставок у 2019.^[14] 10 грудня 2010 Управління ВМС США затвердило повномасштабне виробництво вертольотів AH-1Z.^[15][16]

Конструкція

Вертоліт AH-1Z на авіашоу з чотирилопатевим гвинтом і довшими крилами.

AH-1Z мав нову технологію несучого гвинта з оновленою військовою авіонікою і електронно-оптичними сенсорами. Це поліпшило живучість і допомагає знаходити цілі на великих відстанях і атакувати їх високоточною зброєю.^[7]

AH-1Z має нову безшарнірну систему несучого гвинта, яка на 75 % має меншу кількість частин ніж зчленована чотирилопатева система. Лопаті зроблені з композитів, які мають збільшену живучість і напівавтоматичну систему складання для зберігання на борту десантних кораблів.^[7] Вертоліт має довші крила, що дозволило збільшити кількість точок підвіски для ракет, наприклад AIM-9 Sidewinder. На кожному крилі є дві точки підвіски для НАР 2.75-inch (70 мм) Hydra 70 або 4 ПТКР AGM-114 Hellfire. На підкрильовій підвісці можна розташувати радар керування вогнем AN/APG-78 Longbow.^[5][17]

Пілоти AH-1Z у нашоломних дисплеях.

Інтегрована система авіоніки моделі Z була розроблена Northrop Grumman. Система включає два бойових комп'ютера і автоматичну систему контролю польоту. Кожне місце пілота має два 8×6-inch багатофункціональних рідкокристалічних дисплеї (РКД) і один 4,2×4.2-inch РКД дисплей подвійної дії. Система комунікації складається з інтегрованою радіостанції RT-1824, UHF/VHF, COMSEC і модемного пристрою. Навігаційний комплекс складається з вбудованого GPS інерційної навігаційної системи (EGI), цифрової мапиа і підсистеми повітряних даних низької швидкості Meggitt, що дозволяє вести вогонь у режимі зависання.^[8]

Екіпаж має нашоломну систему наведення Thales «Top Owl».^[4] Top Owl є денною/нічною системою і біноклем з кутом огляду 40°. Система має спрямовані вперед ІЧ сенсори або систему відеоспостереження. Система обладнання живучості AH-1Z складається з Hover Infrared Suppression System (HIRSS) яка прикриває вихлопні труби двигунів, систему відстрілу пасток, попередження про радарне опромінення, попередження про ракетну атаку і фюзеляжну систему попередження про лазерне опромінення.^[7]

Система прицілювання Lockheed Martin має ІЧ сенсор третього покоління. Система дає змогу наводити зброю на ціль вдень, вночі або за поганої погоди. Система має різні режими спостереження і може використовувати як ІЧ сенсори або телевізійне наведення.^[7] Така ж система використовується на KC-130J Harvest HAWK.^[18]

Історія використання

Вертоліт КМП США AH-1Z сідає на USS Makin Island (LHD-8) у 2010.

AH-1Z завершив морські випробування у травні 2005.^[19] 15 жовтня 2005 Корпус морської піхоти, через командування авіаційних систем ВМС, підтвердили поставку перших серійних вертольотів AH-1Z.^[20] AH-1Z і UH-1Y закінчили свої тестування на початку 2006.^[21] Протягом першої чверті 2006 вертоліт було передано до Операційного тестового підрозділу на базі Патаксент-Рівер, де було розпочато операційні оцінювальні тести.^[22]

У лютому 2008 AH-1Z і UH-1Y розпочали другий і фінальний етапи тестування.^[23] Тестування AH-1Z були зупинені у 2008 через проблеми у системі наведення.^[12] AH-1Z був проголошений готовим для бойового використання у вересні 2010.^[24]

Іноземний інтерес

Не реалізовані замовники

Туреччина

У 2000 армія Туреччини обрала AH-1Z для закупівель; у 2004 це замовлення було скасовано.^[25]

Південна Корея

У вересні 2012 Конгрес США повідомив про можливі Закордонні військові продажі на 36 вертольотів AH-1Z Vipers і обладнання та озброєння Південній Кореї.^[26] Viper конкурував з Boeing AH-64 Apache та TAI/AgustaWestland T129 за замовлення; прийняття рішення очікувалося на кінець 2012.^[27] У квітні 2013 Південна Корея анонсувала свій вибір на користь AH-64E.^[28]

Статус замовлення не визначений

Пакистан

У квітні 2015 державний департамент США підтвердив продаж до Пакистану 15 вертольотів AH-1Z Viper з ракетами Hellfire, обладнанням і підтримкою на $952 млн.^[29][30] Пакистан повинен отримати 9 вертольотів AH-1Z і вересні 2018.^[31][32]

Польща

Компанія Bell запропонувала ударний гелікоптер AH-1Z Viper Польщі в рамках програм Kruk по заміні гелікоптерів Мі-24 радянського виробництва.^[33] У програмі бере участь й інша американська компанія Boeing з AH-64 Apache.

Румунія

У листопаді 2016 Bell Helicopter підписав меморандум про взаєморозуміння з Румунською аерокосмічною компанією IAR — Ghimbav Brasov Group про можливу співпрацю над AH-1Z Viper.^[34]

Філіппіни

Весною 2020 року США дали згоду на продаж Філіппінам двох типів ударних гелікоптерів – Viper та Apache. Відповідне рішення було прийнято зважаючи на той факт, що Маніла точно ще не визначила які гелікоптери хоче отримати.^[35]

Потенційно Філіппіни розглядають купівлю 6 машин типу AH-1Z Viper. Вони разом із супутнім обладнанням обійдуться офіційній Манілі в 450 млн. доларів.

Замовлення у процесі реалізації

Бахрейн

Державний департамент США 27 квітня 2018 року схвалив поставку Бахрейну в рамках програми «Іноземні військові продажі» 12 ударних вертольотів AH-1Z Viper.

Також поставку супутніх озброєнь (ракет AGM-114, WGU-59B та APKWS-II, 20-мм гармат M197), обладнання (прицільні оптоелектронні комплекси AN / AAQ-30 TSS, нашоломні комплекси цілевказівки Optimized Top Owl, засоби зв’язку і РЕБ, системи розпізнавання «свій-чужий» APX-117), який навчає обладнання і послуг загальною вартістю до 911,4 млн доларів.

Перший контракт вартістю 240,266 млн доларів на поставку 12 вертольотів AH-1Z «Viper» для Повітряних сил Бахрейну США уклали з Bell Helicopter Textron в лютому 2019 року.

У березні 2021 року делегація Королівства Бахрейн відвідала підприємство Bell Amarillo в Техасі у Сполучених Штатах де було продемонстровано процес виробництва ударних гелікоптерів.^[36]

У вересні 2021 року компанія Bell приступила до льотних випробувань першого ударного вертольота AH-1Z «Viper» для Бахрейну.^[37]У жовтні 2021 року перший Viper для Бахрейну передали для підготовки льотчиків.^[38]

Чехія

Чехія за результатами тендеру купує гелікоптери виробництва Bell Helicopter для заміни Мі-24 та Мі-35, радянського та російського виробництва.^[39]

Серед моделей Bell було обрано вісім багатоцільових UH-1Y Venom та чотири ударних типу AH-1Z Viper.

Загальна вартість угоди оцінюється у 14,5 млрд чеських крон (623 млн доларів).

Оператори

 Бахрейн в лютому 2019 року замовив 12 ударних гелікоптерів AH-1Z Viper. У жовтні 2021 року перший Viper для Бахрейну передали для підготовки льотчиків.^[38]

 Пакистан

• Армійська авіація Пакистану (9 будуть отримані до 2018, всього 15 одиниць)^[31][40]

 США

• Корпус морської піхоти США^[41]

 Чехія за результатами тендеру у серпні 2019 року обрала гелікоптери виробництва Bell Helicopter для заміни ударних гелікоптерів Мі-24 та Мі-35, радянського та російського виробництва, і очікують перші поставки вже в 2023 році. Серед моделей Bell було обрано вісім багатоцільових UH-1Y Venom та чотири ударних типу AH-1Z Viper^[39]. Перший гелікоптер було виготовлено на початку квітня 2023 року^[42].

Льотно-технічні характеристики (AH-1Z)

Вид спереду на AH-1Z на авіашоу на авіабазі Мірамар

Джерело: Bell Specifications,^[7] The International Directory of Military Aircraft, 2002–2003,^[43] Modern Battlefield Warplanes^[5]

Основні характеристики

• Екіпаж: 2 (пілот, навідник)
• Вантажопідйомність: 3021 кг
• Довжина: 17,8 м
• Висота: 4,37 м
• Діаметр несучого гвинта: 14,6 м

• Площа обертання несучого гвинта: 168,0 м²
• Маса порожнього: 5580 кг
• Нормальна злітна маса: 8390 кг
• Корисне навантаження: 2620 кг
• Силова установка: 2 × турбовальний General Electric T700-GE-401C 1800 кс ( 1340 кВт)
• Повітряний гвинт: 4-лопатевий несний гвинт, 4-лопатевий хвостовий гвинт

Льотні характеристики

• Максимально допустима швидкість: 411 км/год (при пікіруванні)
• Крейсерська швидкість: 296 км/год
• Бойовий радіус: 231 км з навантаженням 1130 кг
• Практична дальність: 685 км
• Швидкопідйомність: 14,2 м/с

Озброєння

• Стрілецько-гарматне: 1 × 20 мм (0.787 in) 3-ствольна гармата системи Гатлінга M197 турельній установці A/A49E-7 (750 набоїв)
• Точки підвіски: до 6 точок підвіски на крилах
• Керовані ракети:
  
  • AIM-9 Sidewinder ракета повітря - повітря — 1 змонтована на закінцівці крила (всього 2)
  • AGM-114 Hellfire ракета повітря - поверхня — До 16 ракет у чотирьох ПУ по 4 ракети M272, по дві на кожному крилі
• Некеровані ракети: 2.75 in (70 мм) НАР Hydra 70 або APKWS II^[44] — змонтовані у пускових установках LAU-68C/A (7 пострілів) або LAU-61D/A (19 пострілів)

Авіаційні інциденти

31 березня 2019 року у США сталась авіакатастрофа військового гелікоптеру AH-1Z Viper Корпусу Морської піхоти США, в результаті якої загинуло двоє льотчиків.^[45]

7 січня 2022 року у США в штаті Нью-Джерсі зазнав невдалого приземлення бойовий гелікоптер морської піхоти США Bell AH-1Z Viper. Двоє членів екіпажу зазнали травм, їх було доставлено до медичного закладу. ^[46]

Див. також

Схожі розробки

• Bell AH-1 Super Cobra
• Bell UH-1Y Venom
• Bell YAH-63

Літальні апарати схожі за конфігурацією та ерою

• Agusta A129 International / TAI/AgustaWestland T129
• Boeing AH-64 Apache
• CAIC Z-10
• Eurocopter Tiger
• HAL Light Combat Helicopter
• Harbin WZ-19
• Мі-28

Примітки

1. Від англ. viper — гадюка
   Абревіатура в чинній системі позначень авіації та ракет містить індекси:
   

   • A (attack) — ударний
   • H (helicopter) — гелікоптер

1. helis.com. Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 25 червня 2019.
2. AH-1Z Viper enters production as substantially new aircraft. Flight Global. 20 грудня 2010. Архів оригіналу за 20 грудня 2010.
3. Fiscal Year (FY) 2011 Budget Estimates, Aircraft Procurement, Vol. I, BA 1–4 (PDF). US: Department of the Navy. February 2010: 27. Архів оригіналу (PDF) за 2 березня 2011. Процитовано 5 грудня 2016.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки зі значенням параметра postscript, що збігається зі стандартним значенням в обраному режимі (посилання)
4. Bell AH-1Z page [Архівовано 28 березня 2007 у Wayback Machine.]. Bell Helicopter. Retrieved 3 January 2008.
5. Donald, David.
6. Bishop, Chris.
7. [Архівовано 17 грудня 2013 у Wayback Machine.]. Bell Helicopter, Retrieved: 16 July 2012.
8. AH-1W/AH-1Z Super Cobra Attack Helicopter, USA. Airforce-Technology.com. Retrieved: 14 January 2008. [Архівовано 16 березня 2008 у Wayback Machine.]
9. «AH-1Z completes first flight» [Архівовано 20 лютого 2008 у Wayback Machine.].
10. «AH-1Z/UH-1Y complete developmental testing» [Архівовано 30 грудня 2008 у Wayback Machine.].
11. Warwick, Graham.
12. Trimble, Stephen.
13. Butler, Amy. «U.S. Marines Propose AH-1Z Production Boost»^{[недоступне посилання з 01.11.2013]} Aviation Week, 13 October 2010. Retrieved: 13 October 2010.
14. «Bell Helicopter AH-1Z Earns Navy Recommendation for full Fleet Introduction» [Архівовано 8 жовтня 2010 у Wayback Machine.].
15. Bell Helicopter AH-1Z earns Navy approval for full rate production. Shephard Group Limited. 10 грудня 2010. Архів оригіналу за 16 грудня 2010. Процитовано 11 грудня 2010.
16. Snakes and Rotors: The USMC’s H-1 Helicopter Program. Defense Industry Daily. 30 грудня 2010. Архів оригіналу за 14 February 2011. Процитовано 2 січня 2011.
17. AN/APG — Equipment Listing [Архівовано 12 червня 2010 у Wayback Machine.]. designation-systems.net
18. Cpl. Samantha H. Arrington. «From Hueys to Harvest Hawk: Ordnance Marine arms aircraft in Afghanistan» [Архівовано 6 квітня 2012 у Wayback Machine.]. DVIDS. 19 May 2011.
19. «AH-1Z/UH-1Y complete first sea trials» [Архівовано 15 лютого 2008 у Wayback Machine.], US Navy, 13 June 2005.
20. «Bell 449 SuperCobra and KingCobra» [Архівовано 27 грудня 2008 у Wayback Machine.].
21. Milliman, John.
22. «AH-1Z/UH-1Y Start OPEVAL». Архів оригіналу за 30 грудня 2008. Процитовано 5 грудня 2016.
23. Warwick, Graham. «US Marine Corps' Bell AH-1Z and UH-1Y enter final test phase» [Архівовано 7 лютого 2009 у Wayback Machine.]. Flightglobal.com, 20 February 2008.
24. Trimble, Stephen (30 вересня 2010). USMC declares AH-1Z Viper combat ready. Flight International. Архів оригіналу за 2 October 2010. Процитовано 1 жовтня 2010.
25. «AH-1W / AH-1Z Super Cobra Attack Helicopter, United States of America» [Архівовано 22 травня 2016 у Wayback Machine.].
26. «Korea — 36 AH-1Z Cobra Attack Helicopters» [Архівовано 3 жовтня 2013 у Wayback Machine.].
27. Korea helicopter bids [Архівовано 15 червня 2013 у Wayback Machine.].
28. Song, Sang-ho (17 квітня 2013). Seoul to Purchase 36 Apache Helicopters. Korea Herald. Архів оригіналу за 20 червня 2017. Процитовано 5 грудня 2016.
29. http://www.defensenews.com/story/defense/air-space/strike/2015/04/07/pakistan-ah-1z-deal-dsca-hellfire-taliban-tribal-area-waziristan/25409157/
30. US okays attack helicopters, hellfire missiles for Pakistan under $1 billion sale. Daily Times. 2015. Архів оригіналу за 10 квітня 2015. Процитовано 7 квітня 2015.
31. «Pakistan to receive nine AH-1Z attack helos» [Архівовано 14 вересня 2016 у Wayback Machine.].
32. «Pakistan orders nine more Bell AH-1Z gunships» [Архівовано 10 вересня 2016 у Wayback Machine.].
33. Польща планує замінити радянські Мі-24 на AH-64 «Apache». Мілітарний. 27 вересня 2017. Архів оригіналу за 9 січня 2022. Процитовано 9 січня 2022.
34. Woodward, Andrew (14 листопада 2016). Bell Helicopter signs Memorandum of Understanding with IAR - Ghimbav Brasov. Bell Helicopter. Fort Worth, Texas. Архів оригіналу за 16 листопада 2016. Процитовано 15 листопада 2016.
35. США готові продати Філіппінам ударні гелікоптери. Мілітарний. Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 9 січня 2022.
36. Bell розпочав виробництво AH-1Z Viper для Бахрейну. Мілітарний. Архів оригіналу за 9 січня 2022. Процитовано 9 січня 2022.
37. Для Бахрейну побудували перший вертоліт AH-1Z Viper. Мілітарний. Архів оригіналу за 9 січня 2022. Процитовано 9 січня 2022.
38. Перший Viper для Бахрейну передали для підготовки льотчиків. Мілітарний. Архів оригіналу за 9 січня 2022. Процитовано 9 січня 2022.
39. Чехія купує гелікоптери Bell. Мілітарний. Архів оригіналу за 9 січня 2022. Процитовано 9 січня 2022.
40. Bell's Venom and Viper helos court foreign sales interest [Архівовано 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.] Flight Global 20 May 2016
41. World Air Forces 2013 (PDF). Flightglobal Insight. 2013. Архів оригіналу (PDF) за 2 листопада 2013. Процитовано 12 лютого 2013.
42. Bell побудувала перший вертоліт AH-1Z Viper для Чехії. Мілітарний (укр.). Процитовано 10 квітня 2023.
43. Frawley, Gerard: The International Directory of Military Aircraft, p. 37. Aerospace Publications Pty Ltd, 2002. ISBN 1-875671-55-2.
44. BAE’s APKWS rockets integrated on Bell’s new Model 407GT [Архівовано 1 серпня 2013 у Wayback Machine.] - Flightglobal.com, March 5, 2013
45. У США сталась авіакатастрофа з гелікоптером AH-1Z Viper. Мілітарний. 1 квітня 2019. Архів оригіналу за 9 січня 2022. Процитовано 9 січня 2022.
46. У США впав ударний вертоліт AH-1Z Viper. Мілітарний. Архів оригіналу за 9 січня 2022. Процитовано 9 січня 2022.

Посилання

• AH-1Z page on Bell Helicopter Textron web site
• AH-1Z Viper page on US Navy RDA site
• AH-1Z page on GlobalSecurity.org [Архівовано 14 березня 2008 у Wayback Machine.]
• Bell AH-1Z Super Cobra — Bell 449 on helis.com [Архівовано 16 березня 2008 у Wayback Machine.]
• «AH-1Z Super Cobra Completes Envelope Expansion Testing» [Архівовано 29 червня 2011 у Wayback Machine.], U.S. Navy, 9 January 2003.