Серпокрилець чорний
вид птахів З Вікіпедії, вільної енциклопедії
вид птахів З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Серпокри́лець чо́рний[1][2] (Apus apus), у народі також стриж[3] або щур[4], — дрібний птах родини серпокрильцевих. В Україні гніздовий, перелітний вид.
| Серпокрилець чорний | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Серпокрилець чорний | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Apus apus Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||
 Поширення серпокрильця чорного | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Серпокрилець чорний має народні назви, які обумовлені:
Серпокрилець чорний має довжину тіла 16—18 см, розмах крил до 40 см, вагу — 35—50 г. Колір у нього бурувато-чорний, у старих птахів із слабким зеленкуватим відливом. Влітку пір'я суттєво вигоряє, тому забарвлення оперення світлішає. Дзьоб та ноги чорні. На лапах всі чотири пальці спрямовані вперед.
Мешкає всюди в Європі і більшій частині Азії, окрім її тундрової частини. Також серпокрилець живе у Північно-Західній Африці. Розповсюджений на північ до 62-65° північної широти, на південь — до Палестини, Сирії, Гімалаїв. В Україні серпокрилець чорний поширений по всій території країни[6]. На зиму чорні серпокрильці відлітають до південної частини Африки (на південь від екватора), острова Мадагаскар. Гніздиться цей птах переважно в містах.
Це доволі численний птах, його популяцію в Європі оцінюють в 19,1-32,5 млн пар. Європейська популяції становить близько 40 % від світової. У цілому чисельність стабільна[7].
Гніздиться переважно в населених пунктах. Полюбляє кам'яні забудови, де влаштовує свої гнізда у шпаринах. Значно рідше гніздиться в лісах у дуплах дерев.
Линяння у серпокрильця відбувається 1 раз на рік.
Чорні серпокрильці прилітають із зимівель в травні, невеликими зграями. Зазвичай їх приліт пов'язаний з ходою циклонів — вони йдуть за ними. Після прильоту серпокрилець чорний починає будівництво гнізда. Це триває близько 8 днів. У гніздо відкладається 2—3 яйця. Протягом року птах робить 1 кладку.
Висиджують пташенят самець і самка протягом 11—16 днів. Серпокрильці перебувають у гнізді досить довго й відлітають з нього на 38—39 день, а інколи, у зв'язку з природними умовами, й на 56. Відразу після вильоту з гнізда вони можуть літати й самостійно ловити здобич. Згідно з останніми дослідженнями за допомогою мініатюрних акселерометра та логера виявлено, що серпокрильці здатні безперервно перебувати в польоті без посадки на землю 10 місяців[8][9]. Зазвичай, серпокрильці літають із порівняно однаковою швидкістю від 36 до 43 км/год (від 10 до 12 м/с)[10]. Згідно з дослідженням 2009 року, швидкість їх горизонтального польоту може сягати 75 км/год (20,8 м/с), особливо під час соціальної взаємодії — спільних польотів, які супроводжуються голосними криками — а один серпокрилець летів зі швидкістю 111,6 км/год (31 м/с), що було найвищою швидкістю горизонтального польоту серед усіх птахів, яку коли-небудь виявляли[10].
Через свої маленькі геть не пристосовані для ходіння лапи та довгі крила злітають дуже важко, а іноді й узагалі не можуть пересуватися поверхнею землі[11]. На переконання вчених з Лундського університету у Швеції, саме з цієї причини серпокрилець може літати без зупинок протягом 10 місяців, інколи зупиняючись на розмноження, яке займає приблизно два місяці[12]. Майже всю світлу частину доби серпокрильці перебувають у повітрі та, лише коли сонце сідає, ховаються в гніздах. Вони починають свій зліт не з поштовху, як роблять це більшість з птахів, а падаючи з гнізда[11].
Вид внесений до Бернської конвенції[13].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
