Loading AI tools
британська співачка, авторка пісень та музикантка З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Е́мі Джейд Вайнга́уз (англ. Amy Jade Winehouse; 14 вересня 1983, Лондон — 23 липня 2011, Лондон) — британська співачка, авторка пісень, музикантка в жанрах соул-поп із джазовими мотивами. Рекордсменка Книги рекордів Гіннеса з п'ятьма преміями «Греммі». Визнана однією з найуспішніших британських попзірок.
| Емі Вайнгауз | |
|---|---|
| англ. Amy Winehouse | |
 | |
| Емі Вайнгауз у 2008 році | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | англ. Amy Jade Winehouse |
| Дата народження | 14 вересня 1983 |
| Місце народження | Лондон, Велика Британія |
| Дата смерті | 23 липня 2011 (27 років) |
| Місце смерті | Лондон, Велика Британія |
| Причина смерті | алкогольне сп'яніння[1] |
| Поховання | Еджверd |
| Роки активності | 2003—2011 |
| Громадянство |  Велика Британія |
| Національність | Єврейка |
| Професії | авторка-виконавиця, гітаристка, джазвумен, джаз-гітарист, музикантка, студійна виконавиця, співачка, авторка пісень, мисткиня, композиторка |
| Освіта | Театральна школа Сільвії Янгd[2], The Mount, Mill Hill Internationald[2], Bourne Grammar Schoold, академія ім. Ешмолаd і Лондонська школа виконавського мистецтва і технологій |
| Співацький голос | контральто |
| Інструменти | гітара, ударна установка і вокал[d] |
| Жанри | соул, R&B, джаз, регі |
| Колективи | Клуб 27 |
| Лейбли | Universal Music Group, Island Records і Republic Records |
| Нагороди | |
| Батько | Mitch Winehoused[2] |
| Мати | Janis Seatond[2] |
| У шлюбі з | Blake Fielder-Civild |
| Офіційний сайт | |
 Цитати у Вікіцитатах Файли у Вікісховищі | |
Двічі лавреатка Нагороди Айвор Новелло. Перший альбом «Frank» (2003) був номінований на Mercury Prize. 14 лютого 2007 року отримала «Brit Award» як «Найкраща британська виконавиця» (Best British Female Artist). Другий альбом «Back to Black» приніс їй 6 номінацій «Греммі» і перемогу в 5 категоріях, включно з «Record of the Year». За версією газети Sunday Times, посіла 10 місце в списку найбагатших музикантів Британії віком до 30-ти. Її статок оцінювався в 10 мільйонів фунтів стерлінгів (16,5 млн доларів)[3].
Народилася 14 вересня 1983 Саутгейті (Енфілд, Лондон) в єврейській родині[4]. Сім'я здавна була занурена в музичне життя насамперед у джаз[5]: бабуся по батьківській лінії Синтія в 1940-х мала стосунки з легендарним британським джазменом Ронні Скоттом[6], а брати матері були професійними джазовими музикантами. Емі обожнювала бабусю і зробила татуювання Cynthia на руці[7].
У школі Ешмоул (Ashmole School) навчалася з Деном Гіллеспі Селлз («Feeling») та Рейчел Стівенс («S Club 7»). У 10 років Емі з подругою Джульєтт Ешбі зібрала реп-гурт Sweet 'n' Sour[8], а в 12 вступила в Театральну школу Сільвії Янг, звідки через два роки була виключена за недостатню старанність і погану поведінку[9][10]. Разом з іншими учнями Емі встигла знятися в епізоді Fast Show (1997)[11].
У 14 років вперше спробувала наркотики, від яких мала залежність решту життя.
Була одружена з Блейком Філдер-Сівілом. У червні 2008 року потрапила в лікарню, де їй діагностували емфізему легень.
Довгий час до смерті не вживала алкоголю та боролася з харчовим розладом[12], кілька років лікуючись від алкоголізму та наркоманії, зокрема, пройшла курс в реабілітаційній клініці.
23 липня 2011 року Емі Вайнгауз знайшли мертвою в її будинку в Кемдені, в північному Лондоні[13]. Причиною смерті слідство визначило алкогольну інтоксикацію.[14] Лікарка-терапевтка Вайнгауз, докторка Крістіна Ромте бачила її ввечері напередодні смерті, і та сказала, «що не хоче вмирати». Біля тіла було знайдено дві пляшки від горілки, алкоголь співачка вжила самостійно.
26 липня у вузькому колі родини та друзів похована на кладовищі Еджвербері, що на півночі Лондона[15]. На церемонії читали молитви англійською та івритом, а потім співали улюблену пісню Емі «So Far Away», написану 40 років тому Керол Кінг[16].
У 14 років Вайнгауз написала свої перші пісні. Вже тоді планувала стати співачкою, у разі невдачі — офіціанткою[17]. Рік потому почала працювати одночасно в World Entertainment News Network і в джаз-гурті[18][9]. За посередництва бойфренда, соул-виконавця Тайлера Джеймса, Вайнгауз підписала перший контракт — з EMI, а, отримавши чек, запросила до студії DAP-Kings гурт, що акомпанував нью-йоркській співачці Шарон Найт, після чого вирушила з ним в турне[19]. 20 жовтня 2003 випустила дебютний альбом Frank, записаний продюсером Салаама Ремі[20]. Окрім двох каверів, усі композиції написала Вайнгауз або в співавторстві. Альбом, прекрасно прийнятий критикою (відзначали цікаві тексти; преса порівнювала з Серою Воун, Мейсі Грей і Біллі Голідей), отримав дві Бріт-номінації (British Female Solo Artist, британська Закон Urban), увійшов до списку фіналістів Mercury Prize[21] і став платиновим. Сама Вайнгауз залишилася не задоволена результатом, зауваживши, що лише «на 80 % вважає альбом своїм» і натякнувши, що лейбл включив туди кілька композицій, які їй не подобаються[6]. Того ж року виступила на фестивалі в Гластонбері (на сцені Jazzworld).
Другий альбом Back To Black, на відміну від першого, містив трохи джазових мотивів: натхненням стала музика жіночих попгуртів 1950–1960-х. Платівка була записана продюсерським дуетом Салаама Ремі та Марка Ронсона. Останній також допоміг і з просуванням, зігравши кілька ключових треків у своєму нью-йоркському радіошоу на East Village Radio. Back To Black вийшов у Британії 30 жовтня 2006 і дістався першого місця. У Billboard-чарті він досягнув сьомої позиції, встановивши рекорд (найвище місце для дебютного альбому британської виконавиці), який два тижні потому побила Джосс Стоун.
Останні новини про неї стосувалися відміни європейських гастролей, запланованих на літо 2011 року. Тур почався з виступу в Сербії, на який Вайнгауз вийшла в стані сильного алкогольного сп'яніння. Після цього її менеджери скасували два наступні шоу, а потім і все турне.
Фани і знаменитості по всьому світу швидко відгукнулися на раптову смерть Вайнгауз у Твіттері та інших соціальних мережах.
Лейбл «Universal Republic» у заяві про смерть своєї виконавиці заявив: «Ми глибоко засмучені раптовою втратою такої обдарованої музикантки, артистки й виконавиці»[22].
Відразу після звістки про смерть кілька відомих музикантів присвятили Вайнгауз свої виступи. Уже 23 липня, під час концерту в Міннеаполісі, соліст ірландського гурту U2 Боно перед виконанням своєї пісні «Stuck in a Moment You Can not Get Out Of» сказав, що присвячує її раптово померлій британській соул-співачці Емі Вайнгауз[23]. Лілі Аллен, Джессі Джей і Бой Джордж також присвятили свої останні виступи британській співачці. Американський панк-рок-гурт Green Day включив в свій альбом ¡Dos !, випущений 2012 року, пісню «Amy» як данину пам'яті[24].
Емі Вайнгауз увійшла в так званий Клуб 27, список музикантів, які значно вплинули на становлення і розвиток музики й померли у 27 років.
14 вересня 2014 року в лондонському районі Кемден-таун відкрито бронзовий пам'ятник Емі Вайнгауз. Захід приурочили до дня народження співачки, якій цього дня виповнився б 31 рік. Скульптура в натуральну величину повторює зовнішність зірки, включно з її фірмовою зачіскою[25][26].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
