Акант (рослина)

Ака́нт чи аканф^[1] (Acanthus; ст.-укр. борщъ италийский^[2]) — рід трав'янистих рослин родини акантових. Включає 29 видів (за даними The Plant List станом на 2015 рік)^[3]. Це великі рослини, примітні гарним листям.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Акант.

Акант
Acanthus montanus
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Айстериди (Asterids)
Порядок:	Губоцвіті (Lamiales)
Родина:	Акантові (Acanthaceae)
Підродина:	Acanthoideae
Триба:	Acantheae
Рід:	Акант (Acanthus) L.
Види
Acanthus ebracteatus Acanthus eminens Acanthus ilicifolius Acanthus longifolius Acanthus mollis Acanthus montanus Acanthus pubescens Acanthus sennii Acanthus spinosus низка інших
Вікісховище: Acanthus

У європейському середньовіччі акант асоціювався з терновим вінцем — символом страждань Христа і відзначав життя, біль, співчуття до ближнього і тому відзначався динамічністю побудови й натуралістичністю зображення.^[4]

У 1781 році російський історик і етнограф Андрій Мейер^[ru] писав, що в Україні збирають коріння і листя аканту (Acanthus sativus), квасять разом із червоним буряком і «варять свій борщ або бураки». В Росії тим часом вживали в їжу сире стебло цієї трави.^[5]

Примітки

1. СУМ-20. Архів оригіналу за 4 квітня 2022. Процитовано 19 січня 2022. [Архівовано 2022-04-04 у Wayback Machine.]
2. acanthus // Лексикон латинський Є. Славинецького: Лексикон словено-латинський Є. Славинецького та А. Корецького-Сатановського / Підгот. до вид. В. В. Німчук; відп. ред.: К. К. Цілуйко; АН Української РСР, Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні. – Київ: Наукова думка, 1973. – С. 64. – 541 с.: табл. – (Пам'ятки української мови XVII ст. Серія науковоï літератури)
3. Acanthus. The Plant List. Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 13 вересня 2015.
4. Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7.
5. Мейер А. Ботанической подробной словарь, или Травникъ [Архівовано 12 лютого 2021 у Wayback Machine.]. Часть 1. — М.: В унив. тип., у Новикова, 1781. — С. 27. (рос. дореф.)

Див. також

• Акант (архітектура)

Посилання

• Акант (Acanthus) [Архівовано 4 квітня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
• Акантус // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Flora Europaea: Acanthus [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
• Зображення аканту (англ.)
• "Acanthus" [Архівовано 18 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Germplasm Resources Information Network (GRIN). Agricultural Research Service (ARS), United States Department of Agriculture (USDA). (англ.)
• "Acanthus L." [Архівовано 11 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Atlas of Living Australia. (англ.)
• Gregorius Knapiusz. Barßcz proſty, náski. Barßcz niemiecki, Rodzieniec, Acanthus [Архівовано 9 січня 2021 у Wayback Machine.] // Thesaurus polono-latino-graecus seu promptuarium lingua Latinae et Graece [...]. T.1. - 1621. s. 15. [Ґжегож Кнапський. Словник польсько-латинсько-грецький]. (лат.)
• Chisholm, Hugh, ред. (1911). Acanthus . // Encyclopædia Britannica (англ.) (вид. 11-те). Cambridge University Press.