Remove ads
БМ-30 «Смерч» (Індекс ГРАУ 9К58) — реактивна система залпового вогню калібру 300 мм, розроблена в СРСР. Роботи над створенням системи розпочали наприкінці 1970-х років, перші випробування відбулись у 1983 році, а в 1987 році систему прийняли на озброєння Радянської Армії.
| БМ-30 «Смерч» | |
|---|---|
 Українська БМ-30 «Смерч» під час військового параду | |
| Тип | РСЗВ |
| Походження |  СРСР |
| Історія використання | |
| На озброєнні | з 1987-го року |
| Оператори |  Україна,  Росія та ін. |
| Історія виробництва | |
| Розробник | О. М. Ганічев, Г. О. Денежкін, НВО «Сплав» |
| Характеристики | |
| Калібр | 300 мм |
| Стволи | 12 |
| Дальність вогню | |
| Максимальна | 90 км |
БМ-30 «Смерч» у Вікісховищі | |
Реактивна система залпового вогню «Смерч» була розроблена в СРСР фахівцями «Тулгоснііточмаш» (потім НВО «Сплав», а нині ФГУП «ДНВП „Сплав“», м. Тула), а також суміжних підприємств. До розробки в 1990 році Китаєм WS-1[1] була найбільш далекобійною системою залпового вогню.
Артилерійська частина монтується на модифікованому шасі вантажного автомобіля МАЗ-79111 або МАЗ-543М. Також для індійської сторони був створений варіант бойової машини на базі вантажного автомобіля підвищеної прохідності Tatra 816 6ZVR8T10x10.1 R/41T.
Підготовка до бою «Смерчу» після отримання цілевказівки займає три хвилини; повний залп проводиться протягом 38 секунд. Після стрільби батарея готова до маршу за одну хвилину, що дозволяє оперативно вийти з-під удару противника.
Remove ads
- Розміри
- Маса без снарядів і розрахунку, кг — 33700
- Маса в бойовому стані, кг — 43700
- Довжина в похідному стані, мм — 12370 (9А52), 12100 (9А52-2, 9А52-3)
- Ширина в похідному стані, мм — 3050
- Висота в похідному стані, мм — 3050 (9А52, 9А52-2) 3220 (9А52-3)
- Озброєння
- Кількість напрямних — 12 (9А52, 9А52-2), 4 (9А52-3), 6 (9А52-4)
- Дальність стрільби мінімальна, км: 20
- Дальність стрільби максимальна, км: 90
- Площа ураження, м² — 672000
- Максимальний кут піднесення, град — 55
- Точність (розсіювання), м — 0,21 %
- Обслуга БМ, ос. — 3
- Переведення системи з похідного стану в бойовий не більше, хв — 3
- Час залпу, с: не більш 40 (9А52, 9А52-2), не більше 12 (9А52-3)
- Час термінового залишення вогневої позиції після залпу не більше, хв — 2,83
- Ходові характеристики
- Тип двигуна — V-12 дизельний Д12А-525А
- Потужність двигуна, к.с. — 525
- Максимальна швидкість по шосе, км/год — 60 (9А52, 9А52-3), 65 (9А52-2)
- Запас ходу по шосе, км — 900 (9А52) 850 (9А52-2, 9А52-3)
- Колісна формула — 8x8
Remove ads
Проєкт «Вільха»
У 2016 році було оголошено, що Україна почала розробку ракетного комплексу «Вільха», що є модифікацією «Смерча». РСЗВ «Вільха» матиме керований 300-мм ракетний боєприпас. Ключовою особливістю «Вільхи» є система наведення і можливість коригування траєкторії вже в польоті. Шасі нової ракетної системи буде виготовлене КрАЗ, хоча перші випробування відбувались на шасі МАЗ-543[2].
Азербайджан — 30 систем.[3]
Алжир — 18 систем в 1999.
Вірменія — певна кількість систем станом на 2020
Білорусь — 48 систем станом на 1990.[4]
Індія — системи у процесі експлуатації. Загальна вартість наявних на озброєнні РСЗВ 9К58 — $750 мільйонів.
Казахстан — 98 систем[джерело?][коли?][5]
Кувейт — 27 систем у 1996.
КНР — Виробляється під назвою PHL03/AR2.[6]
Марокко — 36 систем PHL03/AR2 китайського виробництва.[7][8]
Пакистан — 36 -100E(AR1A) в процесі експлуатації.[9][10].
Росія — 106.[11]
Туркменістан — 6 систем 9A52-2T у 2008/2009.[12]
Україна — 81, станом на 2021 рік[13]. 99 систем у 2008.[14]
ОАЕ — 6 систем.
Remove ads
Російсько-українська війна
В січні 2021 року у лісосмузі неподалік селища Вовкодаєве Щастинського району правоохоронці виявили 18 артилерійських снарядів, п'ять гранатометних пострілів ВОГ-17, три мінометні міни різних модифікацій і чотири гранати. Також знайдено фрагмент касетного боєприпасу реактивної системи залпового вогню «Смерч»[15].
За попередньою версією слідства, засоби ураження залишилися після ракетного обстрілу позицій українських військових у районі селищ Побєда та Дмитрівка[15].
Також були виявлені бойові елементи 9Н235 від реактивних снарядів з касетною бойовою частиною, наприклад, 9М55К від РСЗВ «Смерч» (який містить 72 таких елементи)[15].
Вочевидь саме з БМ-30 «Смерч» російські загарбники обстріляли 24 лютого 2022 року ядерну підкритичну установку «Джерело нейтронів» в Харкові[16].
Друга Карабаська війна
Як поінформувало Міністерство оборони Азербайджану Вірменія зі своєї території використала БМ-30 «Смерч» для обстрілу Азербайджану в напрямку міста Барда, дана система була знищена[17].
За офіційними даними, установку було знищено 29 жовтня 2020 року о 15:18 з ударного БПЛА Bayraktar TB2[18].
Приблизно за тиждень до того було знищено іще одну вірменську установку БМ-30 «Смерч», але із використанням дрона-камікадзе IAI Harop[18].
Remove ads
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: БМ-30 «Смерч»
- модернізована модифікація сімейства «Торнадо» 9К515 «Торнадо-С»
- модернізована та полегшена модифікація 9А52-4 «Кама»
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
Remove ads