БМ-30 «Смерч»
реактивна система залпового вогню З Вікіпедії, вільної енциклопедії
реактивна система залпового вогню З Вікіпедії, вільної енциклопедії
БМ-30 «Смерч» (Індекс ГРАУ 9К58) — реактивна система залпового вогню калібру 300 мм, розроблена в СРСР. Роботи над створенням системи розпочали наприкінці 1970-х років, перші випробування відбулись у 1983 році, а в 1987 році систему прийняли на озброєння Радянської Армії.
| БМ-30 «Смерч» | |
|---|---|
 Українська БМ-30 «Смерч» під час військового параду | |
| Тип | РСЗВ |
| Походження | СРСР |
| Історія використання | |
| На озброєнні | з 1987-го року |
| Оператори | Україна, Росія та ін. |
| Історія виробництва | |
| Розробник | О. М. Ганічев, Г. О. Денежкін, НВО «Сплав» |
| Характеристики | |
| Калібр | 300 мм |
| Стволи | 12 |
| Дальність вогню | |
| Максимальна | 90 км |
| БМ-30 «Смерч» у Вікісховищі | |
Реактивна система залпового вогню «Смерч» була розроблена в СРСР фахівцями «Тулгоснііточмаш» (потім НВО «Сплав», а нині ФГУП «ДНВП „Сплав“», м. Тула), а також суміжних підприємств. До розробки в 1990 році Китаєм WS-1[1] була найбільш далекобійною системою залпового вогню.
Артилерійська частина монтується на модифікованому шасі вантажного автомобіля МАЗ-79111 або МАЗ-543М. Також для індійської сторони був створений варіант бойової машини на базі вантажного автомобіля підвищеної прохідності Tatra 816 6ZVR8T10x10.1 R/41T.
Підготовка до бою «Смерчу» після отримання цілевказівки займає три хвилини; повний залп проводиться протягом 38 секунд. Після стрільби батарея готова до маршу за одну хвилину, що дозволяє оперативно вийти з-під удару противника.
У 2016 році було оголошено, що Україна почала розробку ракетного комплексу «Вільха», що є модифікацією «Смерча». РСЗВ «Вільха» матиме керований 300-мм ракетний боєприпас. Ключовою особливістю «Вільхи» є система наведення і можливість коригування траєкторії вже в польоті. Шасі нової ракетної системи буде виготовлене КрАЗ, хоча перші випробування відбувались на шасі МАЗ-543[2].
Азербайджан — 30 систем.[3]
Алжир — 18 систем в 1999.
Вірменія — певна кількість систем станом на 2020
Білорусь — 48 систем станом на 1990.[4]
Індія — системи у процесі експлуатації. Загальна вартість наявних на озброєнні РСЗВ 9К58 — $750 мільйонів.
Казахстан — 98 систем[джерело?][коли?][5]
Кувейт — 27 систем у 1996.
КНР — Виробляється під назвою PHL03/AR2.[6]
Марокко — 36 систем PHL03/AR2 китайського виробництва.[7][8]
Пакистан — 36 -100E(AR1A) в процесі експлуатації.[9][10].
Росія — 106.[11]
Туркменістан — 6 систем 9A52-2T у 2008/2009.[12]
Україна — 81, станом на 2021 рік[13]. 99 систем у 2008.[14]
ОАЕ — 6 систем.В січні 2021 року у лісосмузі неподалік селища Вовкодаєве Щастинського району правоохоронці виявили 18 артилерійських снарядів, п'ять гранатометних пострілів ВОГ-17, три мінометні міни різних модифікацій і чотири гранати. Також знайдено фрагмент касетного боєприпасу реактивної системи залпового вогню «Смерч»[15].
За попередньою версією слідства, засоби ураження залишилися після ракетного обстрілу позицій українських військових у районі селищ Побєда та Дмитрівка[15].
Також були виявлені бойові елементи 9Н235 від реактивних снарядів з касетною бойовою частиною, наприклад, 9М55К від РСЗВ «Смерч» (який містить 72 таких елементи)[15].
Вочевидь саме з БМ-30 «Смерч» російські загарбники обстріляли 24 лютого 2022 року ядерну підкритичну установку «Джерело нейтронів» в Харкові[16].
Як поінформувало Міністерство оборони Азербайджану Вірменія зі своєї території використала БМ-30 «Смерч» для обстрілу Азербайджану в напрямку міста Барда, дана система була знищена[17].
За офіційними даними, установку було знищено 29 жовтня 2020 року о 15:18 з ударного БПЛА Bayraktar TB2[18].
Приблизно за тиждень до того було знищено іще одну вірменську установку БМ-30 «Смерч», але із використанням дрона-камікадзе IAI Harop[18].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
