Восьма Самбірська бригада УГА

Самбірська (8) Бригада УГА — підрозділ УГА, належала до Третього Корпусу УГА, сформована у червні 1919 року з частин Групи «Рудки», брала участь у всіх воєнних операціях цього корпусу.

8 Самбірська бригада УГА
На службі	з червня 1919
Країна	ЗУНР
Належність	Третій Корпус УГА
Чисельність	2000
У складі	Антін Кравс Карл Гофман Едвард Тавчер Омелян Бранднер
Гарнізон/Штаб	Самбірщина
Війни/битви	Вовчухівська операція Чортківська офензива

Командування бригади

Командиром спочатку був полковник Антін Кравс, начальником штабу Карл Шльоссер. З 17 січня 1919 року — отаман (майор) Карл Гофман (розстріляний більшовиками у квітні 1920 року в Одесі), шеф штабу — сотник Едвард Тавчер (помер від тифу 1920-го); командир 8 гарматного полку (3 батерії) — сотник Омелян Бранднер, у квітні 1920 командир Людвик Шмідт.

Куренями командували: поручник Антін Тарнавський, сотник Осип Станімір, сотник Данило Бізанц, поручник Микола Підгірний.

Капелан : Василь Опарівський.

Історія бригади

На початку січня 1919 року УГА вкотре зазнала реорганізації. 8-а бригада складалася з чотирох куренів — куренів поручника Антіна Тарнавського (1-й), сотника Осипа Станіміра (2-й), сотника Данила Бізанца (3-й), поручника Миколи Підгірного (4-й). 1-й курінь 8-ї Самбірської бригади УГА сформувалий з бойових груп «Глибока», «Рудки», «Крукеничі» та «Хирів». Вона займала відтинок південного крила українсько-польського фронту від Комарного до Старого Самбора.

Командиром став полковник Антін Кравс, а начальником штабу — Карл Шльоссер. 17 січня 1919 р., після призначення підполковника Антіна Кравса командиром 3-го корпусу, 8-му Самбірську бригаду очолив Карл Гофман. Начальником штабу став сотник Едвард Гавчер^[1].

Упродовж листопада 1918 — травня 1919 року 8 бригада отримала виконувала важливе завдання — перешкоджати комунікації противника на залізниці Перемишль — Львів, а також охороняти Дрогобицько-Бориславський нафтовий басейн і магістраль Стрий — Мукачево — Чоп, яка з'єднувала ЗУНР із Центральною Європою.

8 бригаді протистояла добре вишколена оперативна група «Схід» генерала Б. Роя, який ще в листопаді 1918 року здійснив переможний наступ на Львів. Після початку наступу Армії Галлера на Галичину 16 травня 1919 року 8-а бригада розпочав відступ до Самбора. Після захоплення поляками Самбора та Дрогобича 8 бригада що була в Рихтичах, відступили проти ночі на 18 травня на Слонсько, звідки зранку прибули до с. Михайловичів, згодом через німецьку колонію Бріґідав прибули на ночівлю до Нежухова^[2].

Структура та чисельність

Бойовий склад бригади: близько 2 000 осіб, 4 курені (+ 6 приданих груп)^[3]; у ЧУГА бригаду перейменовано на 8-ий галицький стрілецький полк під командуванням сотника Шмідта.

Примітки

1. Центральний державний історичний архів України, м. Львів.– Ф. 309. – Оп. 1. – Спр. 1996, – Арк. 6.
2. Іван Карпинець у визвольних змаганнях українців (1914—1923)
3. Павло Ткачук УГА: бойова характеристика (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 березня 2022. Процитовано 14 квітня 2015.

Джерела

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.

Посилання

• Їсторія 8. Галицької бриґади [Архівовано 18 лютого 2015 у Wayback Machine.] // Часопис «Літопис Червоної Калини». — 1932. — Ч. 6 (червень). — С. 7—10.
• Їсторія 8. Галицької бриґади [Архівовано 18 лютого 2015 у Wayback Machine.] // Часопис «Літопис Червоної Калини». — 1932. — Ч. 7—8 (липень—серпнеь). — С. 12—16.
• Їсторія 8. Галицької бриґади [Архівовано 18 лютого 2015 у Wayback Machine.] // Часопис «Літопис Червоної Калини». — 1932. — Ч. 10 (жовтень). — С. 16—20.