66-та окрема механізована бригада (Україна)
українська механізована бригада З Вікіпедії, вільної енциклопедії
66-та окрема механізована бригада імені князя Мстислава Хороброго (66 ОМБр) — механізоване з'єднання Сухопутних військ Збройних сил України чисельністю в бригаду.
| 66-та окрема механізована бригада | |
|---|---|
 Нарукавний знак бригади | |
| Країна | Україна |
| Вид | Сухопутні війська |
| Тип | Механізовані війська |
| Чисельність | бригада |
| Оборонець | Мстислав Хоробрий |
| Гасло | «Не стій на шляху» |
| Війни/Битви | Російське вторгнення в Україну (2022) |
| Нагороди |  |
| Вебсайт | 66ombr.army |
| Медіафайли на Вікісховищі | |
Створена після початку російсько-української війни 2014 року як кадрована військова частина Корпусу резерву. Після російського вторгнення 2022 року відмобілізована. Воює на Донеччині.
Історія
У 2015—2017 роках була створена 66-та окрема механізована бригада як кадрована військова частина Корпусу резерву.[1]
Російське вторгнення 2022 року
Після початку повномасштабної російської агресії проти України у лютому 2022 року, бригада була відмобілізована та передана до бойового складу Сухопутних військ.[1]
У липні 2022 року бригада брала участь у відбитті російського вторгнення на Донеччині. 12 грудня 2022 року бригада отримала Бойовий Прапор.[1]
8 грудня 2023 року відзначена почесною відзнакою «За мужність та відвагу».[2]
Структура
 | Цей розділ потребує доповнення. |
Командування
- 2022†: полковник Дегтярьов Олег Валерійович. Загинув в бою в м. Мар'їнка.[6][7]
Втрати
Узагальнити
Перспектива
2022
- 17 травня 2022 — Бабанський Юрій Олексійович, сержант, командир такелажного відділення гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону. Загинув внаслідок ракетного обстрілу навчального центру «Десна» на Чернігівщині.[8]
- 17 травня 2022 — Пасічник Олександр Сергійович, старший навідник гаубичного самохідного артилерійського дивізіону. Загинув внаслідок ракетного обстрілу навчального центру «Десна» на Чернігівщині.[9]
- 17 травня 2022 — Мельник Сергій Миколайович. 27 квітня 1964, с. Хмелів, старший лейтенант. Загинув внаслідок ракетного обстрілу навчального центру «Десна» на Чернігівщині.[10]
- 17 травня 2022 — Радисюк Олександр Олександрович («Радік»). 25 років, селище Кожанка.[11]
- 17 травня 2022 — Парасочка Ігор. 2 жовтня 1986, с. Веселий Поділ.[12]
- 21 серпня 2022 — Бойко Ростислав Миколайович, солдат, механік-водій. Загинув в населеному пункті Костянтинівка Донецької області.[13]
- 27 вересня 2022 — Різниченко Олексій Миколайович, лейтенант, начальник медичного пункту.[14]
- 27 вересня 2022 — Анікієнко Віктор Миколайович, молодший сержант, розвідник-навідник розвідувальної роти. Загинув у передмісті Лиман Донецької області.[15]
- 4 серпня 2022 — Дегтярьов Олег Валерійович, полковник, командир бригади. Загинув в бою в м. Мар'їнка.[6][7]
- 2 листопада 2022 — Примак Сергій Володимирович, командир бойової машини — командир відділення. Загинув поблизу с. Невське Луганської області під час артилерійського обстрілу.[16]
- 28 листопада 2022 — Вакуленко Олександр Анатолійович, молодший лейтенант.
2023
- 9 січня 2023 — Павлов Сергій Олександрович, солдат.
- 19 лютого 2023 - Сідлецький Олег Анатолійович, солдат. Помер в м. Слов’янськ, Донецька область[17].
- 2 квітня 2023 — Царук Ігор Васильович, молодший сержант.
- 19 квітня 2023 — Верховський Назар. Загинув на Луганщині.[18]
- 15 липня 2023 — Стриженко Олександр Анатолійович, старший сержант.
- 22 липня 2023 — Савчук Олександр, кулеметник. Загинув в районі населеного пункту Нововодяне Сватівського району Луганської області під час артилерійського обстрілу.[19]
- 23 липня 2023 — Сеник Микола Михайлович, сержант взводу, командир відділення управління механізованого батальйону. Загинув поблизу населеного пункту Невське Луганської області під час російського штурму.[20]
- 6 вересня 2023 — Козаченко Сергій Олександрович, старший стрілець-оператор. Загинув в районі с. Невське Сватівського району Луганської області в результаті мінометного обстрілу.[21]
- 12 жовтня 2023 — Віхніч Євген Владиславович, солдат.
- 20 жовтня 2023 — Мірошниченко Сергій Миколайович, старший солдат, стрілець-оператор. Загинув в районі села Площанка Сватівського району Луганської області внаслідок мінометного обстрілу.[22]
2024
• 7 липня 2024 — Константинов Михайло Андрійович. Село Калинівка , що на Рівненщині. Загинув у селі Макіївка Сватівського району Луганської області. Воював у складі 1 механізованого батальйону.[23]
- 31 серпня 2024 — Моряк (Лук'янов) Сергій. с. Вишняки, що на Полтавщині. Воював у складі батальйону безпілотних систем «МАРА».[24][25]
- 7 вересня 2024 — Пушкалов Андрій Миколайович. 30 років, с-ще Миропільське. Загинув в районі села Новомихайлівка Краматорського району Донецької області.[26]
- 29 листопада 2024 — Крупка Павло. 24 роки, с. Соколівка Золочівського району. Загинув під с. Макіївка Сватівського району Луганської області.[27]
- 8 грудня 2024 — Григорчук Роман. м. Коломия. Загинув на Луганщині.[28]
- 21 грудня 2024 — Саєнко Давид («Java»). 26 років, м. Олешки. Загинув біля села Новолюбівка на Луганщині.[29]
2025
- 31 січня 2025 — Солодкий Сергій, старший телефоніст відділення зв'язку. Загинув у Краматорському районі.[30]
Традиції
12 грудня 2022 року командувач Сухопутних військ Збройних Сил України генерал-полковник Олександр Сирський вручив бригаді Бойовий Прапор.[31][32]
Указом Президента України від 28 липня 2023 року № 457/2023 бригаді присвоєно почесну назву «імені князя Мстислава Хороброго», на честь князя тмутороканського та чернігівського.[33] Повна назва «66-та окрема механізована бригада імені князя Мстислава Хороброго Сухопутних військ Збройних Сил України».
День частини відзначається 18 квітня.
Вшанування
Нагороджені
Найвищими державними нагородами відзначені:
- Докторенко Андрій Миколайович — старший лейтенант, Герой України (2023).
- Сабанін Едуард Володимирович — капітан, Герой України (2024).
Див. також
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.