38-ма окрема бригада морської піхоти (Україна)
38 ОБрМП З Вікіпедії, вільної енциклопедії
38-ма окрема бригада морської піхоти (38 ОБрМП) — з'єднання морської піхоти України чисельністю в бригаду. Входить до складу 30-го корпусу морської піхоти Морської піхоти України.
| 38-ма окрема бригада морської піхоти | |
|---|---|
 Нарукавний знак бригади | |
| На службі | з 2022 |
| Країна | Україна |
| Вид |  Морська піхота України (2023–)
Військово-морські сили (2018–2023) |
| Тип | Морська піхота |
| Чисельність | бригада |
| У складі |  |
| Гасло | Victoria amat fidelis |
| Талісман | Цербер |
| Війни/битви | Російсько-українська війна |
| Нагороди |  |
| Вебсайт | 38marine.com.ua |
| Командування | |
| Поточний командувач | підполковник Євген Беспалов |
| Знаки розрізнення | |
| Прапор |  |
| Медіафайли на Вікісховищі | |
Бригада сформована на базі 503 окремого батальйону морської піхоти «Борсуки».[1] День створення військової частини — 10 листопада 2022 року. Базується у місті Горішні Плавні.
Історія
Узагальнити
Перспектива
Передумови
У лютому 2022 року Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну.
Бойовий шлях
Частина воїнів бригади пройшли навчання у Великій Британії[2]
Починаючи з липня 2023 року 38 ОБрМП бере безпосередню участь у боях на Вугледарському напрямку та в районі населеного пункта Велика Новосілка. З самого початку бригада показала себе, як професійне, злагоджене та вмотивоване бойове з'єднання морської піхоти. На рахунку бійців бригади: знищений російський ударний гелікоптер Ка-52,[3] зайняті штурмом ворожі позиції, знищена техніка та склади боєприпасів, порушена логістика противника. В серпні 2023 року, спільно з іншими бригадами морської піхоти, бійці бригади звільнили Урожайне.[4]
Починаючи з осені, 2023 року бригада вела бойові дії на Херсонському напрямку, на лівому березі річки Дніпро та населеному пункті Кринки.[2]
З жовтня 2024 року бригада тримає оборону на Покровському напрямку.[5]
Відзнаки
6 грудня 2023 року Президент України Володимир Зеленський вручив бригаді бойовий прапор.[6]
6 грудня 2024 року бригада отримала почесну відзнаку «За мужність та відвагу».
Символ
Цербер — міфічний триголовий пес, який охороняє ворота до пекла, щоб жодна потойбічна істота не вторглась в світ живих. Він символ пильності, сили та вірності службовому обов'язку.
Гасло бригади, що викарбувано на нарукавному знаку: «Перемога любить вірних». Латиною «Victoria amat fidelis».
Структура
 | Цей розділ статті ще не написано. |
- 503-й окремий батальйон морської піхоти[7]
- БУБпАК «Корсар»[8]
Озброєння
У 2024 році стало відомо, що на озброєння бригади надійшли німецькі БМП Marder 1A3.[9]
Командування
- 2022—2025: полковник Бова Євгеній Петрович[10]
- з 2025: підполковник Беспалов Євген Михайлович[11]
Втрати
2022
2023
- 21 жовтня 2023 — Швець Олександр Володимирович («Швед»), молодший сержант, старший бойовий медик розвідувальної роти. 25 років, селище Красноїльськ на Буковині. Загинув у с. Кринки Херсонської області.[14]
- 13 листопада 2023 — Сергій Романюк, младший сержант, командир віддіоення. Загинув під час виконання бойового завдання біля села Кринки. Тіло повернуто по обміну. Похований 24 березня 2025 року[15].
- 1 грудня 2023 — Сікорський Віктор. 34 роки, с. Добропілля Херсонської області. Загинув в селі Кринки.[16][17]
- 3 грудня 2023 — Вань Орест. с. Оселя Львівської області.[18]
- 6 грудня 2023 — Ушмаєв Ілля Сергійович. 2 серпня 1984, м. Вільнянськ. Загинув в бою за Кринки[19]
- 14 грудня 2023 — Грос Анатолій («Переводчик»). 23 роки, с. Весняне Запорізької області.[20]
- 27 грудня 2023 — Кіндер Олександр Валерійович («Кіндер»), 503-й батальйон. 1989, с. Білокриниччя Судилківської громади, Хмельниччина. Загинув в районі села Кринки на Херсонщині.[21][22]
- 27 грудня 2023 — Байденко Ігор («Дід»), 503-й батальйон. 47 років, с. Бужани Волинської області.[23]
- 29 грудня 2023 — Мельниченко Андрій («Алькапоне»), старший водій роти вогневої підтримки, 503-й батальйон. 25 років.[24]
2024
- 24 березня 2024 — Григор'єв Олексій Сергійович, 15.03.1980 р.н. Виконуючи бойове завдання, отримав важке поранення біля н.п. Кринки Херсонської області. Помер року в ВМКЦ ПР міста Одеса[25].
- 6 червня 2024 — Топчій Павло Петрович. 27 квітня 2003, с. Ганнівка. Загинув в Кринках Херсонської області.[26]
- 11 вересня 2024 — Устименко Борис Павлович («Принтер»/«Малий»). Загинув на Херсонщині.[27][28]
- 25 жовтня 2024 — Барна Іван Миколайович. 3.07.1991, м. Бережани. Загинув поблизу с. Миколаївка Покровського району Донецької області.[29]
- 25 жовтня 2024 — Довганик Олег, 503 батальйон. 43 роки, с. Великий Дорошів Куликівської громади. Загинув поблизу міста Мирноград Донецької області.[30]
- 16 грудня 2024 — Романяк Роман, 21.06.1990, м. Львів.[31]
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.