Remove ads

3-й бронетанковий корпус (США) (англ. III Armored Corps) військове об'єднання, армійський корпус у складі армії США. Брав активну участь у боях Першої та Другої світових війн. У ході обох світових воєн корпус бився на Західному фронті. За часів Холодної війни, корпус став основним формуванням, яке забезпечувало тренування та підготовку загальновійськових частин і підрозділів армії США до воєнних дій, що відбувалися в Кореї, В'єтнамі та локальних конфліктах. 3-й армійський корпус не брав безпосередньої участі в бойових діях до вторгнення в Ірак у 2003 році. За станом на квітень 2019 року 3-й бронетанковий корпус складається з 1-ї бронетанкової, 1-ї піхотної, 1-ї кавалерійської дивізій та 1-ї медичної бригади сухопутних військ.

Коротка інформація III бронетанковий корпус армії США US III Armored Corps, На службі ...
III бронетанковий корпус армії США
US III Armored Corps
Thumb
Емблема 3-го бронетанкового корпусу
На службі16 травня 1917 1919
13 жовтня 1927 10 жовтня 1946
15 березня 1951 5 травня 1959
1 вересня 1961 — по т.ч.
КраїнаСША США
НалежністьРегулярна армія США
Вид Армія США
Типбронетанковий корпус
Рольсухопутні війська
Чисельністькорпус
У складі Командування сил армії США
Гарнізон/ШтабСША Форт Кавазос, Техас
Війни/битвиПерша світова війна

Друга світова війна

Війна в Перській затоці
Операція «Відродження надії»

Операція «Непохитна рішучість»
Командування
Визначні
командувачі
Джеймс Ван Фліт
Денніс Реймер
Раймонд Одіерно
Марк Міллі
Томмі Френкс
Знаки розрізнення
Ідентифікаційний символ корпусу
Знак
розрізнення
Закрити

Штаб-квартира корпусу, який є основним компонентом Командування сил армії США, розташована у Форт Кавазос, штат Техас.

Remove ads

Історія об'єднання

Перша світова війна

III корпус був вперше організований 16 травня 1917 року у Франції, як один з трьох з чотирьох новостворених корпусів Американських експедиційних сил, які на той час налічували понад мільйон чоловік у 23 дивізіях. Частини корпусу проходили підготовку та навчання з французькою 7-ю армією, паралельно IV корпус відповідав за підготовку американських сили, що навчався з 8-ю армією Франції.

З липня війська корпусу брали участь у Третій битві на Ені, першому великому контрнаступі союзників після нищівного відступу у Весняній кампанії кайзерівської армії. Корпус, до якого входили 1-ша та 2-га піхотні дивізії, організаційно входив у підпорядкування французької 10-ї армії. Американські війська вели напружені наступальні бої до вересня, після чого корпусу включили до щойно сформованої 1-ї американської армії, куди увійшли входило понад 600 000 осіб I, III та V корпусів.

У складі 1-ї армії генерала Першинга 3-й корпус брав активну участь у Мез-Аргоннській операції. III корпус займав східний фланг армії, захищаючи його від ударів німецьких військ та забезпечуючи прикриття головних сил армії, що наступала на Монтфокон, потім Кюнель і Романь-су-Монфокон. Наступ був повільним і стримувався недосвідченістю багатьох американських дивізій, хоча III корпус ефективно захищав свій сектор. Бої продовжувалися до вересня та жовтня, потім кілька тижнів було виділено на формування 2-ї американської армії. 1 листопада 1-ша армія перейшла в загальний наступ, прориваючись на північ до річки Маас і хребта Барікур, де бої йшли до кінця Першої світової війни.

Після закінчення Першої світової війни III корпус залишався в Європі кілька місяців, перш ніж повернувся до Сполучених Штатів, де він був розформований у Кемп-Шерман, штат Огайо.

Міжвоєнний період

15 серпня 1927 року був активований XXII корпус, який 13 жовтня того ж року був перейменований на III корпус. Протягом більшої частини наступного десятиліття головним завданням корпусу була підготовка та тренування підрозділів. У 1940 році III корпусу було доручено підготувати до розгортання новостворені бойові дивізії армії США. Для цієї місії його перевели до Кемп-Гуда, штат Техас.

Друга світова війна

Після вступу США у Другу світову війну, III корпус залишався в США, де йому було визначено завдання організувати оборону Західного узбережжя, зокрема Каліфорнії, від загрози нападу з боку Японії. У цей час III корпус діяв у Монтереї, штат Каліфорнія. Протягом наступних двох років III корпус підготував до бойових дій тисячі військовослужбовців, у тому числі 33 формування дивізійного штату, і брав участь у чотирьох маневрах на рівні корпусу, включаючи Луїзіанські маневри.

5 вересня 1944 року штаб корпусу прибув на Європейський театр воєнних дій. III корпус під командуванням генерал-майора Джона Міллікіна прибув до Шербура, де його включили до 9-ї армії 12-ї групи армій американського генерал-лейтенанта Омара Бредлі. Штаб корпусу дислокувався в Картереті, в Нормандії, і протягом шести тижнів корпус приймав і готував усі війська 12-ї групи армій, що прибували на плацдарми Нормандії в той період.

10 жовтня 1944 року корпус передали 3-ій армії генерал-лейтенанта Джорджа С. Паттона і передислокували в Етейн, поблизу Вердена, де його частини вперше вступили в бій. Перші бої корпусу відбулися за регіон Мец.

16 грудня в Арденнах розпочався останній німецький стратегічний наступ на Західному фронті. Понад 250 000 німецьких військ, підтриманих понад 1000 танками та штурмовими гарматами, атакували бойові порядки VIII корпусу, приблизно в 70 км на північ від III корпусу. На той час корпус складався з 26-ї та 80-ї піхотних та 4-ї бронетанкової дивізій. III корпус був переміщений на північ, щоб допомогти полегшити становище американських військ, що обороняли бельгійське місто Бастонь. о 04:00 22 грудня 1944 року розпочалася атака. Корпус просунувся на північ, захопивши німецькі війська зненацька на їх південному фланзі, відрізавши їх від головних сил. Врешті-решт 4-та бронетанкова дивізія змогла дістатися до Бастонь, де оточені німецькими силами підрозділи 101-ї повітрянодесантної дивізії вели бої в суцільному оточенні та здійснити її деблокаду. В ході боїв в Арденнах за перші 10 днів війська III корпусу звільнили понад 100 міст, включаючи Бастонь.

Протягом перших чотирьох місяців 1945 року III корпус швидко наступав у Центральній Німеччині. 25 лютого корпус, який зараз входить до складу 1-ї армії, захопив плацдарм через річку Роер, що, в свою чергу, сприяло захопленню 7 березня мосту Людендорфа в Ремагені на річці Рейн. 30 березня дамба Едерзе була захоплена непошкодженою оперативною групою «Вольф» 7-ї бронетанкової дивізії, а корпус, яким командував генерал-майор Джеймс Ван Фліт, продовжував наступальні дії, замкнувши кільце оточення в Рурському «мішку» 5 квітня 1945 року. Наприкінці квітня III корпус перенацілили на інший напрям, його частини розпочали рух через Баварію до Австрії. 2 травня 1945 року III корпусу було наказано зупинитися на річці Інн на австрійському кордоні, за кілька днів до дня V-E, коли німецькі війська капітулювали, переможно завершивши Другу світову війну в Європі.

Thumb
Організаційно-штатна структура 3-го бронетанкового корпусу США за станом на 2021 рік

Холодна війна

Після 13 місяців окупаційного періоду в Німеччині корпус повернувся до Кемп-Полк, штат Луїзіана, де він був розформований 10 жовтня 1946 року.

15 березня 1951 року, в розпал Корейської війни, III корпус знову був активований у Кемп-Робертс, штат Каліфорнія. У квітні 1954 року III корпус переїхав до Форт-Гуда, в штаті Техас, де до його складу перейшли 1-ша та 4-та бронетанкові дивізії. Основним завданням корпусу було випробування нових доктрин, організаційних структур та озброєння. 5 травня 1959 року корпус втретє розформували.

1 вересня 1961 року через Берлінську кризу III корпус в четвертий раз активували. Протягом більшої частини 1960-х років III корпус та підпорядковані йому підрозділи готувались до швидкого розгортання до Європи на випадок війни, що могла розпочатися з Радянським Союзом та Варшавським блоком.

В епоху війни у ​​В'єтнамі корпус забезпечив підготовку понад 137 підрозділів та штабних елементів для подальшого їх розгортання у Південно-Східній Азії, зокрема штаби І та II польових сил у В'єтнамі. У липні 1973 року III корпус став частиною новоствореного Командування сил, і його роль щодо організації та проведення навчальних, випробувальних та тестових завдань почала зростати. Протягом решти десятиліття III корпус брав участь у низці заходів Командування навчання та доктрин армії США, здійснював випробування нових організаційних структур та тактичних концепцій і відігравав ключову роль в іспитах новітнього озброєння та оснащення.

В рамках модернізації армії у 1980-х роках підрозділи корпусу перейшли на нові штатні структури та отримали найсучасніше озброєння та військову техніку, зокрема танк M1 Abrams, БМП M2 Bradley, вертоліт AH-64 Apache, РСЗВ M270 MLRS та мобільне абонентське обладнання. У 1987 році III корпус також здійснив найбільший розгортання збройних сил до Німеччини з часів Другої світової війни «Reforger '87». У цей час корпус почав допомагати у навчанні та підтримці активних та резервних підрозділів.

Після закінчення Холодної війни штаб III корпусу став ключовим елементом системи управління, на який покладалися завдання щодо розгортання численних підрозділів американської армії в непередбачених ситуаціях по всьому світу. Підрозділи III корпусу направлялися в Гренаду, Панаму, Гондурас, Саудівську Аравію, Кувейт та Ірак. Восени 1990 року дві частини 6-ї кавалерійської бригади (повітряні) перекинули в Ірак під час операції «Щит пустелі». Інші підрозділи корпусу також надавали гуманітарну підтримку операції «Відродження надії» в Сомалі. Елементи III корпусу підтримали операцію «Спільні зусилля» в Боснії та Герцеговині.

Зі зменшенням чисельності інших основних армійських формувань III корпус отримав під своє командування 1-у кавалерійську дивізію, тоді як XVIII повітрянодесантний корпус взяв на себе управління швидким розгортанням для надзвичайних ситуацій, включаючи 101-у і 82-у повітрянодесантні дивізії.

Перше розгортання штабу корпусу в бойових умовах з часів Другої світової війни сталося в 2004 році, коли він був направлений в Ірак в операції «Свобода Іраку». Штаб III корпусу перебрав на себе функції штабу багатонаціонального корпусу — Ірак, змінивши V корпус.

Remove ads

Див. також

Посилання

Література

  • Stewart, Richard W. (2005). American military history. Washington, D.C.: Center of Military History, U.S. Army. ISBN 0-16-072362-0. OCLC 60767166
  • Wilson, John B. (1987). Armies, corps, divisions, and separate brigades. Center of Military History, U.S. Army. OCLC 15018137


Wikiwand in your browser!

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.

Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.

Remove ads