Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
234-й гвардійський Чорноморський ордена Кутузова ім. Олександра Невського десантно-штурмовий полк (234 ДШП, в/ч 74268)[1] — формування Повітрянодесантних військ Збройних сил Російської Федерації чисельністю у полк. Пункт постійної дислокації — м. Псков. Входить до складу псковської 76-ї десантно-штурмової дивізії.
| 234-й десантно-штурмовий полк | |
|---|---|
| рос. 234-й гвардейский Черноморский ордена Кутузова им. Александра Невского десантно-штурмовой полк | |
 Нарукавний знак полку | |
| Країна |  Росія |
| Вид |  Десантні війська |
| У складі |  76 ДШД |
| Дислокація | Псков в/ч 74268 |
| Конфлікти | Перша російсько-чеченська війна Друга російсько-чеченська війна Війна на Донбасі • Бої за Георгіївку Російське вторгнення в Україну (2022) Інтервенція Росії в Сирію |
| Нагороди |   |
| Звання | «Чорноморський» ім. Олександра Невського |
Медіафайли на Вікісховищі | |
Як миротворчі сили ООН підрозділи полку брали участь у миротворчих місіях у Югославії, Придністров'ї, Південній Осетії,[джерело?] Абхазії.
Полк брав участь у Першій чеченській війні.
28 грудня 1994 року у районі села Октябрьське 18 військовослужбовців полку загинули при попаданні снаряда в автомобіль та у наступному бою[2].
На початку січня 1995 року полк поніс сильні втрати під час прориву до президентського палацу в Грозному. Один з військовослужбовців полку, уродженець Вінницької області України — капітан Юрій Нікітіч був посмертно удостоєний медалі «Золота зірка» із присвоєнням звання «Герой Росії».
Згодом десантники полку відзначилися у боях під Гудермесом.
З 18 серпня 1999 року підрозділи полку беруть участь у війні в Дегестані, де вели вої з подрізділами Хаттаба та Шаміля Басаєва.
Пізрозділи полку брали участь у захопленні населених пунктів Гудермес, Карамахи, Аргун. Командиром полку під час кампанії був Геворк Інсаханян[3].
У березні 2014 року частини полку брали участь у анекії Криму.[4][5]
Полк брав участь у боях 2014 року на Донбасі.[6][7]
20 серпня 2014 року військовослужбовці 234 ДШП брали участь у боях під Георгієвкою Луганської області. Дві повітряно-десантні роти полку, разом з окремими контрактниками 104 ДШП, а також підсилені 6-8 танками 35 ОМСБр, вибили українських військових 24 ОМБр з блок-постів «Гагарін» та «Поступ», що на висотах під Георгіївкою. Проте під вогнем артилерії 30 ОМБр прямою наводкою, десантники 234 ДШП почали нести втрати — загинув командир роти капітан Антон Короленко[8][9][10][11] та до взводу десантників. Російські сили були змушені відступити, залишивши командирський БМД-2К (б/н 275)[12][13][14] на висоті «Гагарін», та БМД-2 (б/н 284)[15][13] і вантажівку КамАЗ з боєприпасами на б/п «Поступ». З відкритих джерел відомо, що пакет військової документації, захоплений з бойовими машинами, містив актуальні дані про російських військовослужбовців.[16][17]
21 серпня 2014 року спікер РНБО Лисенко оголосив про захоплення бойових машин з пакетом військової документації, що приписані до в/ч 74268.[18]
5 березня 2015 року Максим Мезенцев, військовослужбовець полку, був посмертно нагороджений «Орденом мужності».[19][20] 22 лютого 2017 року військовослужбовець 234-го полку Талгат Тауков, разом з ще одним військовослужбовцем, Нуржаном Дюсебаєвим, на церемонії у Кизильському палаці культури був нагороджений медаллю «За бойові відзнаки» за бойові дії в Україні.[21][22][23]
В 2022 році полк використовувався у відкритому вторгненні Росії в Україну на Північному фронті. 3 квітня позаштатний радник глави Офісу президента України Олексій Арестович заявив, що полк разом із низкою інших формувань причетний до військових злочинів[24]. 3 травня 2022 генеральний прокурор України Ірина Венедиктова повідомила, що вдалося ідентифікувати військовослужбовця 234-го полку, який в Ірпені разом із товаришами по службі взяв у полон 10 осіб, яких тримали в підвалі, відібравши мобільні телефони, били зброєю по ребрам і ногам, погрожували вбивством, імітували страту, не давали їжі та води[25][26].
Зокрема, під час розслідування різанини у Бучі з'ясувалося, що 234-й полк був у числі присутніх у місті частин ЗС РФ. Багато військовослужбовців полку потрапили на відеозаписи вуличних і домашніх камер зовнішнього спостереження і, у рамках розслідування від New York Times[27], були ідентифіковані як безпосередні виконавці страт[28]. Також військовослужбовці підрозділу неодноразово зв'язувалися зі своїми родичами в Росії з телефонів, які належали страченим цивільним особам, що свідчить про мародерство.
Один військовослужбовець загинув 6 березня 2018 на борту літака Ан-26 під час катастрофи над Хмеймімом[29].
В 2007 році полк налічував 1601 чоловік особового складу.
Станом на 2007 р. на озброєнні стояло:
Під Другої Чеченської кампанії за офіційними даними у полку у боях загинуло менше 10 бійців[34][35].
За результатами боїв 2014 року російські опозиційні джерела Open Russia мали інформацію щодо 10 імен загиблих зі складу полку.[36]
На початку повномасштабного вторгнення в Україну полк зазнав важких втрат на Північному фронті. Так, 11 березня у Бучі був вбитий командир самохідно-артилерійської батареї полку капітан Геннадій Баюр[37]. За даними «Медіазони», на Київщині загинув також замполіт полку підполковник Віктор Кузьмін[38].
Станом на червень 2024 року було відомо 51 імен військовослужбовців полку, загиблих у війні проти України.
Полк згадується в романі Тома Кленсі "Червоний шторм підіймається", де він бере участь в операції "Полярна слава" — радянському вторгненні до Ісландії. 234-й полк подорожує, сховавшись у вантажному відсіку торговельного судна "Юліус Фучик"[39].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
