2-й танковий корпус СС (нім. II. SS-Panzerkorps) — танковий корпус військ СС у роки Другої світової війни.
2-й танковий корпус СС II. SS-Panzerkorps | |
---|---|
На службі | липень 1942 — 8 травня 1945 |
Країна | Третій Рейх |
Належність | Адольф Гітлер |
Вид | Ваффен-СС |
Тип | Танкові війська |
Чисельність | Танковий корпус |
У складі | 15-та армія 4-та танкова армія 14-та армія 1-ша танкова армія 5-та танкова армія 6-та танкова армія |
Гарнізон/Штаб | Берген |
Війни/битви | Друга світова війна |
Командування | |
Визначні командувачі | СС-оберстгрупенфюрер Пауль Гауссер СС-обергрупенфюрер Вільгельм Біттріх |
Історія
Штаб танкового корпусу СС (нім. SS-Panzer-Generalkommando) був сформований 13 травня 1942 року в Бергені. Літом того ж року почалося формування частин корпусного підпорядкування. Восени 1942 роки штаб корпусу займався переформовуванням бригади СС «Лейбштандарт Адольф Гітлер» (нім. SS-Brigade «Leibstandarte Adolf Hitler») і дивізії СС «Дас Рейх» (нім. SS-Division «Das Reich») в танково-гренадерські дивізії СС «Лейбштандарт Адольф Гітлер» (нім. SS-Panzer-Grenadier-Division «Leibstandarte Adolf Hitler») і «Дас Рейх» (нім. SS-Panzer-Grenadier-Division «Das Reich») відповідно. До кінця того ж року частини корпусу знаходилися на території окупованої Франції.
У січні 1943 року почалося перекидання їх на радянсько-німецький фронт. У перші дні лютого 1943 року, відразу ж після прибуття в район Харкова, частини корпусу стали вводитися в бій.
10 лютого радянські війська прорвали оборону німецьких військ на кількох ділянках, змусивши відійти танковий корпус СС безпосередньо до Харкова і Чугуєва. Оборона першого з точки зору командування корпусу не мала шансів на успіх і по його рішенню до 15 лютого 1943 року корпус був виведений з мішка, що формувався. Незабаром частини танкового корпусу СС були використані командуванням групи армій «Південь» (нім. Heeresgruppe Süd) в ході контрнаступу, в результаті якого були знов зайняті Харків і Білгород. У цьому наступі танковий корпус СС грав одну з найважливіших ролей, після чого отримав час на відпочинок і поповнення.
У червні 1943 року корпус отримав номер і став іменуватися 2-й танковий корпус СС (II. SS-Panzer-Korps). В наступному місяці частини корпусу були задіяні в наступі німецьких військ у ході операції «Цитадель» (Zitadelle). 12-13 липня в основному дивізії саме 2-го танкового корпусу СС брали участь в битві в районі Прохоровки. В цей же час А.Гітлером був відданий наказ про припинення наступу. Частини корпусу почали передислокуватися в район Ізюма.
На початку серпня 1943 року штаб корпусу і 1-ша танково-гренадерська дивізія СС «Лейбштандарт Адольф Гітлер» були перекинуті до Північної Італії, де вони несли охоронну службу і зрідка притягувалися до антипартизанських дій.
У середині грудня того ж року знов передислокація. Тепер до Франції, де до складу 2-го танкового корпусу СС увійшли 9-та танкова дивізія СС «Гогенштауфен» (нім. 9. SS Panzer-Division «Hohenstaufen») і 10-та танкова дивізія СС «Фрундсберг» (нім. 10. SS Panzer-Division «Frundsberg»).
28 березня 1944 року корпус був переданий до складу групи армій «Північна Україна» і прибув до Східної Галіції в район Львова. Вже у квітні 1944 року частини корпусу брали участь у оборонних боях в районі Тернополя, а пізніше Бучача.
12 червня 1944 року почалася передислокація 2-го танкового корпусу СС до Нормандії в підпорядкування танковій групі «Захід». Наприкінці червня його частини взяли участь у боях у районі річки Орн. Звідти вони відійшли до Сени, а потім були перекинуті в Намюр. У середині вересня 1944 року корпус був відправлений до району Неймеген-Арнем, де брали участь у розгромі парашутного десанту союзників. Надалі корпус оперував у районі Арнема, а потім вів підготовку до наступу в Арденнах.
19 грудня 1944 року 2-й танковий корпус СС перейшов у наступ із завданням зайняти Антверпен. До 14 січня 1945 року наступ корпусу остаточно зупинилося, 19 січня почався відступ його частин до Мозелю. 1 лютого почалася передислокація до Угорщини. З 6 березня 1945 року корпус брав участь у операції «Пробудження весни» (нім. Frühlingserwachen) в районі озера Балатон, що закінчилося невдачею. В ході відступу, що почався, 2-й танковий корпус СС вів бої в Угорщині, Австрії, брав участь в обороні Відня і району Кремс-Штокерау.
8 травня 1945 року його залишки здалися союзникам.
Склад корпусу
Бойовий склад 2-го тк СС[1] (нім.)[2] | ||||||
Постійні | ||||||
1943 |
| |||||
Непостійні | ||||||
2 вересня 1942 |
| |||||
4 березня 1943 |
| |||||
6 липня 1943 |
| |||||
7 липня 1943 |
| |||||
17 липня 1943 |
| |||||
20 листопада 1943 |
| |||||
12 квітня 1944 |
| |||||
15 квітня 1944 |
| |||||
31 серпня 1944 |
| |||||
28 вересня 1944 |
| |||||
5 листопада 1944 |
| |||||
19 грудня 1944 |
| |||||
8 січня 1945 |
| |||||
5 березня 1945 | ||||||
1 квітня 1945 |
| |||||
8 травня 1945 |
| |||||
Райони бойових дій
- Східний фронт (південний напрямок) (травень — серпень 1943);
- Італія (серпень — жовтень 1943);
- Балкани (жовтень — грудень 1943);
- Франція (грудень 1943 — березень 1944);
- Східний фронт (південний напрямок) (березень — червень 1944);
- Франція та Нідерланди (червень — грудень 1944);
- Ардени (грудень 1944 — січень 1945);
- Угорщина та Австрія (січень — травень 1945).
Командування
Командири
- оберстгрупенфюрер та генерал військ СС Пауль Гауссер (нім. Paul Hausser) (14 вересня 1942 — 28 червня 1944);
- групенфюрер та генерал-лейтенант військ СС (з 1 серпня 1944 — обергруппенфюрер та генерал військ СС Вільгельм Біттріх (нім. Wilhelm Bittrich) (29 червня[3] 1944 — 8 травня 1945).
Див. також
Джерела
- George Nipe. Blood, Steel, Myth: The II.SS-Panzer-Korps and the Road to Prochorowka. — RZM Imports,U.S, 2010. — 448 с. — ISBN 9780974838946. (англ.)
- Will Fey. Armor Battles of the Waffen-SS (1943-1945). — Mechanicsburg, PA : Fedorowich Publishing, 2003. — 362 с. — ISBN 0-8117-2905-2. (англ.)
- М. Уиндроу. Охранные отряды НСДАП. Войска СС. — М. : АСТ, Астрель, 2004. — 64 с. — (Военно-историческая серия "СОЛДАТЪ") — 5000 прим. — ISBN 5-17-022241-6. (рос.)
- Константин Семенов. Войска СС. Солдаты как все. — М. : Яуза, Эксмо, 2004. — 384 с. — (Империя III рейх) — 6000 прим. — ISBN 5-699-05983-0. (рос.)
- 2-й танковый корпус СС[недоступне посилання з грудня 2018]
Посилання
- SS-Panzer-Generalkommando II. SS-Panzerkorps [Архівовано 14 травня 2011 у Wayback Machine.] (нім.)
- The German Order of Battle at Kursk
- II. SS-Panzerkorps [Архівовано 14 травня 2011 у Wayback Machine.]
- II.SS-Panzer-Korps [Архівовано 8 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- II S.S. Panzer Korps
- II SS Panzer Corps
Література
- Georg Tessin: Verbände und Truppen der Deutschen Wehrmacht und Waffen-SS im Zweiten Weltkrieg 1939—1945. Biblio-Verlag, Bissendorf 1973, ISBN 3-7648-0871-3
- Rolf Stoves: Die gepanzerten und motorisierten deutschen Großverbände 1935—1945, Nebel-Verlag 2003, ISBN 3-89555-102-3
- Reynolds, Michael — Sons of the Reich: The History of II SS Panzer Corps
- Tieke, Wilhelm — In the Firestorm of the Last Years of the War, II. SS-Panzerkorps with the 9. and 10. SS-Divisions Hohenstaufen and Frundsberg
Відео
Примітки
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.