18-й окремий батальйон морської піхоти (18 ОБМП, в/ч А4210, пп В2317) — підрозділ морської піхоти ВМС Збройних сил України. Був створений в 2014 році як 18-й батальйон територіальної оборони «Одеса» з мешканців Одеської області. З 2018 року входить до складу 35-ї окремої бригади морської піхоти.
| 18-й окремий батальйон морської піхоти (з 2018) 18-й окремий мотопіхотний батальйон 18-й батальйон територіальної оборони «Одеса» (2014) | |
|---|---|
 Нарукавний знак батальйону | |
| На службі | 30 травня 2014 |
| Країна |  Україна |
| Вид |  Морська піхота |
| У складі | .svg){kind=small} |
| Гарнізон/Штаб | Одеська область, смт Сарата[1] |
| Гасло | «Для нас немає перешкод» |
| Війни/битви | Війна на сході України |
| Нагороди |  |
| Знаки розрізнення | |
| Прапор |  |
Історія
Створення
У травні 2014 року, згідно з директивами й розпорядженнями Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних сил України, на території Одеської області розпочалося формування 18-го батальйону територіальної оборони. Розпочав формування голова Одеської обласної державної адміністрації Володимир Немировський.[2]
30 травня 2014 року новопризначений голова Одеської ОДА Ігор Палиця та командувач Південного оперативного командування генерал-лейтенант Анатолій Сиротенко в ході урочистої церемонії вручили особовому складу 18 БТрО державний прапор України.[3] У пресі роз'яснили, що військовим підрозділам, які формуються на особливий період, бойові прапори не вручаються.[4] Командиром батальйону був призначений офіцер запасу, який в минулому командував однією з аеромобільних бригад; його ім'я не повідомлялося.[3]
До 18 БТрО були зараховані 420 солдатів і офіцерів віком від 18 до 55 років.[5] Заступник військового комісара Одеської області, начальник відділу територіальної оборони полковник Валерій Іщенко запевнив громаду Одещини, що до батальйону увійдуть виключно добровольці.[6]
По інформації військового комісара Одеської області полковника Юрія Піскуна, до переліку штатного озброєння вояків батальйону увійшли пістолети, автомати, кулемети та гранатомети. Заняття з вогневої підготовки були проведені на базі Навчального центру Одеської військової академії.[7]
Бойове злагодження особовий склад Одеського батальйону територіальної оборони пройшов у Навчальному центрі Військової академії, частина солдатів навчалися в 169-му навчальному центрі «Десна» в Чернігівській області.
Виконання бойових завдань
У червні 2014 року Генеральний штаб Збройних сил України вирішив направити 18 БТрО на посилення Одеського прикордонного загону Державної прикордонної служби на ділянці кордону з Придністров'ям. Місце для дислокації батальйону визначили у селі Петро-Євдокіївка Роздільнянського району Одеської області.[8]
2 вересня для особового складу батальйону були придбані 420 бронежилетів четвертого класу захисту.[9] Їх закупив на власні кошти голова Одеської ОДА Ігор Палиця.[10]
У середині вересня 2014 року особовий склад 18 БтрО був перекинутий у Донецьку область в Сектор «М» для посилення Маріупольського військового гарнізону.[11] Бійці батальйону почали нести службу на двох блокпостах на північно-східних підступах до Маріуполя. Були споруджені бліндажі та інші укріплення, відриті окопи.[12]
Після передислокації батальйону у вересні під Маріуполь почалися проблеми з матеріальним забезпеченням, які були частково подолані за рахунок благодійної допомоги.[13]
18 жовтня 2014 року, під час обстрілу блокпосту, загинуло 4 військовослужбовці батальйону:[14] Геннадій Бойченко, Євген Кравець, Микола Мокан, Олександр Орлик.
Переформатування
У листопаді 2014 року 18-й батальйон територіальної оборони переформували на 18-й окремий мотопіхотний батальйон 28-ї окремої механізованої бригади.[15]
В 2018 році 18-й окремий мотопіхотний батальйон переформували на 18-й окремий батальйон морської піхоти, він увійшов до складу новоствореної 35-ї окремої бригади морської піхоти.[16]
Втрати
- Кравець Євген Володимирович, солдат, номер обслуги, загинув 18 жовтня 2014 року.
- Бойченко Геннадій Васильович, сержант, гранатометник, загинув 18 жовтня 2014 року.
- Мокан Микола Валерійович, старший солдат, стрілець-помічник гранатометника, загинув 18 жовтня 2014 року.
- Орлик Олександр Іванович, сержант, командир відділення, загинув 18 жовтня 2014 року.
- Святковський Михайло Вікторович, солдат, водій-електрик, загинув 4 листопада 2014 року.[17]
- Агапій Іван Іванович, солдат, стрілець, загинув 20 березня 2015 року.
- Наумов Ігор Васильович, солдат, стрілець, загинув 10 липня 2015 року.[18]
- Гетманчук Ігор Вікторович, старший лейтенант, командир взводу, загинув 21 грудня 2015 року.[19]
- Дусь Іван Петрович, солдат, радіотелефоніст, загинув 18 травня 2016 року.
- Кривиденко Максим Ігорович, старший солдат, снайпер, загинув 9 вересня 2017 року.
- Лисаківський Володимир Юрійович, старший матрос, 12 квітня 2019 року помер від поранень.[20]
- Дердуга Сергій Миколайович, підполковник, командир батальйону, загинув в бою з російськими окупантами в Миколаївській області.[21][22]
- Кремінський Володимир «Локі», матрос. Загинув 29 серпня 2022 року під час ворожого артилерійського обстрілу в районі села Білогірка Херсонської області.[23]
Див. також
Примітки
Джерела
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
