1649 в Україні— це перелік головних подій, що відбулись у 1649 році на території сучасних українських земель. Також подано список відомих осіб, що народилися та померли в 1649 році. Крім того, зібрано список пам'ятних дат та ювілеїв 1649 року.
2 (14) січня (або 27 грудня 1648 року)— після перемог під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями, викупу за зняття облоги Львова, гетьман Богдан Хмельницький тріумфально в'їхав до Києва, де його особисто вітали київський митрополит Сильвестр і єрусалимський патріарх Паїсій та багатотисячний натовп містян[1][2][3]
6 (16) серпня— Військо Богдана Хмельницького отримало перемогу в дводенній Зборівській битві проти коронного війська під командуванням польського короля Яна II Казимира[4].
18 серпня— Між королем Речі Посполитої Яном ІІ Казимиром з одного боку і Військом Запорозьким на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким з другого підписано Зборівський договір, який легалізував самоврядність Війська Запорозького, Гетьманщини, у межах Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств, відновлювалась православна Київська митрополія, накладалась заборона на перебування в контрольованій козаками Україні євреїв та польських військ. Компромісний договір, котрий не влаштовував жодну із сторін, був порушений з обох боків протягом найближчих місяців[5][6].
битви на річці Ірпінь між литовсько-руською армією Великого князя Литовського Гедиміна та дружиною Київського князівства під проводом київського князя Станіслава, що був васалом Золотої Орди. Здобувши перемогу, Гедимін призначив намісником Київського князівства Міндовга, князя Гольшанського, і приєднав до Великого князівства Литовського Київське, Волинське та Сіверське князівства[24].
захоплення більшої частини Галичини зі Львовом включно і Волині польським королем Казимиром III Великим за підтримки Чехії та Угорщини, які по його смерті стали спадковими землями угорських монархів, котрі до початку ХХ століття титулувались королями Галичини та Володимирії[25].
12 серпня— битви на річці Ворсклі, коли війська Золотої Орди під командуванням Едигея розгромили литовсько-русько-монгольсько-тевтонське військо Великого князя литовського Вітовта, котрий виступив на підтримку скинутого монгольського хана Тохтамиша[26].
Травень— вересень— походи на Константинополь українських козаків на чолі з реєстровим козацьким гетьманом Михайлом Дорошенком та кошового отамана Грицька Чорного[35][36].
Извлеченіе изъ козацкихъ лѣтописей / Отделъ І. Извѣстія лѣтописные // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей.— Кіевъ: типографія Е.Я.Федорова, 1874.— С. 40
Воссоединение Украиньї с Россией.— Т. 2.— М, 1954.— С. 118—120; Крип 'якевич І.П.Назв, праця.— С. 226; Плохій С. Божественне право гетьманів: Богдан Хмельницький і проблема легітимності гетьманської влади в Україні // Mediaevalia Ucrainica: ментальність та історія ідей.— Т. 3.— К., 1994.— С. 98.
Плохій С. Божественне право гетьманів: Богдан Хмельницький і проблема легітимності гетьманської влади в Україні // Mediaevalia Ucrainica: ментальність та історія ідей.— Т. 3.— К., 1994.— С. 98.
князь суздальський, переяславський і київський. 7-й син Володимира Мономаха (1-й від його другого шлюбу з невідомою на ім'я жінкою). Прізвисько князя (спочатку у формі «Довга Рука») з'явилося в літописах лише в XVст.
Острозька академія— XVII століття. Енциклопедія / Ред. колегія: І. Пасічник, П. Кралюк, А. Атаманенко та ін. Національний університет «Острозька академія».— Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2011.— іл.— С..