12-та бригада оперативного призначення НГ (Україна)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 12-та бригада.

12-та бригада оперативного призначення імені Дмитра Вишневецького (12 БрОП, в/ч 3057) — військове формування Національної Гвардії України. Входить до складу Східного оперативно-територіального об'єднання. Місце дислокації — м. Маріуполь Донецької області.^[1]

12-та бригада оперативного призначення (з 2019) 18-й полк оперативного призначення (2014—2019) 17-й окремий батальйон (1995—2014) 10-й окремий батальйон (1992—1995)
Нарукавний знак бригади
Засновано	2 січня 1992
Країна	Україна
Належність	Національна гвардія
У складі	Східне ОТО
Базування	Донецька область м. Маріуполь
Оборонець	Дмитро Вишневецький
Військові конфлікти	Російська збройна агресія проти України Війна на сході України Протистояння у Маріуполі Російське вторгнення в Україну (2022) Бої за Маріуполь (2022)
Нагороди	Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Командування
Поточний командувач	полковник Шлега Денис Олексійович
Медіафайли на Вікісховищі

Історія

18 січня 1990 року в Маріуполі був сформований 129-й спеціальний моторизований батальйон міліції Внутрішніх військ МВС СРСР (в/ч 5509).^[2]

2 січня 1992 року на базі 129-го спеціального моторизованого батальйону міліції сформовано 10-й окремий батальйон НГУ (в/ч 1041), що входив до складу 4-ї Північної дивізії.

В 1995 році батальйон передано до складу Внутрішніх військ МВС України та перейменовано на 17-й окремий спеціальний моторизований батальйон (в/ч 3057).

Російсько-українська війна

Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014)

У лютому — березні 2014 року Росія вторглася до Криму і невдовзі анексувала його. Одночасно з цим у низці міст почалися проросійські виступи.

Докладніше: Російське збройне вторгнення в Крим (2014), Анексія Криму (2014) та Проросійські виступи в Україні (2014)

У квітні 2014 року обстановка в місті Маріуполі істотно ускладнилася. Прихильниками самопроголошеної ДНР проводилися систематичні несанкціоновані мітинги зі спробами захоплення органів державної влади, в тому числі було захоплено будівлю Маріупольської мерії. У період з 10 по 14 квітня 2014 прихильники ДНР на чолі з так званим «народним мером» Кузьменко та представниками силового блоку служби їхньої безпеки неодноразово прибували на КПП військової частини 3057 з метою схилити командування до підпорядкування керівництву ДНР і передачі озброєння в їх користування. Але отримавши відмову невідомі заблокували КПП частини колесами, мішками з піском та іншими предметами. До наступного ранку залишки барикади були прибрані за сприянням міліції.

Докладніше: Протистояння у Маріуполі (2014)

16 квітня 2014 року військовослужбовці 17-го окремого батальйону під командуванням Сергія Совінського^[3] відбили спробу захопити територію військової частини.^[4] О 20:00 біля воріт частини група невідомих жінок організувала несанкціонований мітинг. Таким чином вони відволікали увагу військовослужбовців. Захоплення військової частини розпочався о 20:30. Мітингувальники почали кидати коктейлі Молотова, зривати ворота. Російські колабораціоністи вимагали видати їм зброю. Розуміючи, що успіху це не приносить, стали по рації вимагати підкріплення. Вже за двадцять хвилин під'їхали мікроавтобуси. З них висадилися озброєні люди у формі і балаклавах. Всього близько 200 осіб, які розпочали стрільбу з вогнепальної зброї в бік частини. Обстріл вівся по всьому периметру з поруч розташованих будинків.^[5] Військовослужбовці 17-го батальйону відкрили вогонь спершу у повітря, а потім і на ураження.^[4] Особовий склад частини тримав оборону до півночі. В 24:00 прибули на допомогу всі підрозділи Маріупольської міліції і почалася зачистка прилеглої до частини території.^[5] Щонайменше 19 нападників дістали поранення, 3 з них — смертельні.^[4]

В грудні 2014 року частина 3057 була переформована на 18-й полк оперативного призначення Національної гвардії України, протягом наступних чотирьох місяців його ряди поповнили військовослужбовці з батальйонів спецпризначення «Азов» та «Донбас».

9 вересня 2016 року батальйон «Донбас» передано до складу 15-го полку, який дислокувався у м.Слов'янськ.^[6]

24 березня 2018 року 18-му полку оперативного призначення було присвоєно почесне найменування «імені Дмитра Вишневецького».

У жовтні 2019 року на базі 18-го полку ОП було розгорнуто 12-ту окрему бригаду оперативного призначення.^[7]

Російське вторгнення в Україну (з 2022)

Докладніше: Бої за Маріуполь (2022)

Після початку російського вторгнення 24 лютого, 12 БрОП зайняла оборону у місті Маріуполь. Разом з іншими підрозділами бригада обороняла місто до травня 2022, до остаточної блокади українських військ на заводі «Азовсталь». 3 травня командири бригади повідомили про катастрофічну ситуації на заводі і закликали військово-політичне керівництво України і міжнародну спільноту евакуювати всіх війсьоких з території «Азовсталі».^[8] 20 травня захисники Маріуполя були змушені покинути територію комбінату «Азовсталь».

Структура

2016

• 
  1-й патрульний батальон^[9][10]
• 
  2-й батальйон спеціального призначення «Донбас»^[11]
• 
  Окремий загін спеціального призначення «Азов»^[12]
• 
  спеціальна патрульна рота^[13][14]
• 
  стрілецька рота (резервна)^[15][16]

Традиції

24 березня 2018 року указом Президента України № 83/2018 з метою увічнення пам'яті видатної постаті української історії — козацького ватажка, гетьмана Дмитра Вишневецького та з урахуванням бойових заслуг, мужності, зразкового виконання покладених завдань, високий професіоналізм особового складу 18 полку оперативного призначення було присвоєно почесне найменування «імені Дмитра Вишневецького».^[17]

27 жовтня 2022 року 12 бригада оперативного призначення імені Дмитра Вишневецького Національної гвардії України указом Президента України Володимира Зеленського відзначена почесною відзнакою «За мужність та відвагу».^[18]

Командування

• 2014: полковник Совінський Сергій Євгенович^[19]
• 2014—2021: полковник Крячко Олександр Іванович^[20]
• з 2021: полковник Шлега Денис Олексійович^[21]

Вшанування

Під час війни на сході України в 2014 та 2015 роках загинули 19 та було поранено 125 солдатів військової частини. Державними нагородами за проявлений героїзм були нагороджені 183 людини.^[22]

Втрати

2015

1. 29 листопада 2015 — Матьола Мирослав Іванович, солдат. Помер у реанімації міської лікарні Маріуполя.^[23]

2022

1. 22 березня 2022 - Валентин Федорович («Парагвай»), командир мінометного розрахунку. Загинув при обороні Маріуполя. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Понад 2 роки вважався зниклим безвісти. Лише після експертизи ДНК тіло захисника вдалося ідентифікувати та повернути додому^[24].
2. 7 квітня 2022 — Бабич Микола Вячеславович, солдат.

2024

1. 27 лютого 2024 - Новачук Артем Юрійович, солдат.^{[джерело?]}
2. 11 березня 2024 - Скиба Микола, старший солдат. З 24 лютого 2022 року Микола боронив Маріуполь. 17 травня 2022 року він разом із побратимами за наказом вищого керівництва вийшов із «Азовсталі» у російський полон. Тривалий час Микола перебував у СІЗО міста Камишин у РФ, де бійцю не надавали медичної допомоги. У результаті він помер.^{[джерело?]}

2025

1. 25 березня 2025 - Автоном Бунтар, старший солдат, 1990 р.н. Загинув поблизу селища Новоспаське Бахмутського району.^{[джерело?]}