Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
105-мм зенітна гармата FlaK 38 (нім. 10,5-cm-Flak 38) — німецька важка зенітна гармата часів Другої світової війни.
105-мм зенітна гармата FlaK 38 10,5-cm-Flak 38 | |
---|---|
Обслуга 105-мм зенітної гармати FlaK 38 діє в ролі батареї берегової артилерії. 1942 | |
Тип | зенітна гармата |
Походження | Третій Рейх |
Історія використання | |
На озброєнні | 1937-1962 |
Війни | Друга світова війна |
Історія виробництва | |
Розробник | Rheinmetall |
Розроблено | 1933 |
Виробник | Rheinmetall |
Виготовлення | 1936–1945 |
Виготовлена кількість | ~ 4200 |
Характеристики | |
Вага | 10224 кг |
Довжина | 6648 мм |
Довжина ствола | 5547 мм |
Ширина | 2400 мм |
Висота | 2900 мм |
Обслуга | 10 |
Снаряд | 105 × 769 mm. R |
Вага снаряду | 15,1 кг |
Калібр | 105 мм |
Відбій | горизонтальний напіватоматичний противідкотний пристрій |
Підвищення | −3 °/+85 ° |
Траверс | 360° |
Темп вогню | 15-18 постр./хв. |
Дульна швидкість | 881 м/с |
Дальність вогню | |
Ефективна | По горизонту: 17600 м По вертикалі: 9450 м |
Приціл | відкритий |
105-мм зенітна гармата FlaK 38 у Вікісховищі |
У 1933 року керівництво Люфтваффе оголосило конкурс на створення 105-мм зенітної гармати. Фірми «Крупп» і «Рейнметалл» взяли участь у розробці та виготовили по два дослідні зразки. 1935 році пройшли порівняльні випробування, а наступного року 105-мм гармата фірми «Рейнметалл» була визнана кращою і запущена в серійне виробництво під найменуванням 10,5-см Flak 38.
Через значну вагу гармату використовували лише у стаціонарній версії, або монтували на залізничні платформи чи інші рухомі носії. Лафет мав хрестоподібне розташування станин — це дозволяло вести круговий обстріл з кутом піднесення до 85 °. Для наведення гармати на ціль застосовувалися електродвигуни постійного струму. У 1940 році у війська почали надходити модернізовані гармати «Flak-39», що відрізнялися від «Flak-38» конструкцією лафета і тим, що на них були встановлені двигуни змінного струму, а не постійного.
Обидва варіанти зенітних гармат призначалися для польових армій вермахту, але, урешті-решт, практично всі вони були задіяні для оборони Рейху.
105-мм Flak 38 і 39 залишалися у виробництві всю війну, незважаючи на те, що за своїми балістичними характеристиками 88-мм гармата Flak 41 майже зрівнялася з ними.
Чотиригарматна батарея Flak 38 комплектувалася спеціальною установкою з двигуном внутрішнього згоряння, які приводили в дію генератор постійного струму напругою 220 В і потужністю 24 кВт. Генератор подавав живлення до електромоторів, встановлених на гарматах. На кожній гарматі було по чотири електромотори: вертикального наведення, горизонтального наведення, досилача і автоматичного встановлювача детонатора. У гарматах Flak 39 електромотори були переведені на змінний струм, щоб мати можливість підключатися до промислових і міських електромереж.
Гармати в основному використовувалися в ППО Третього Рейху, вони прикривали промислові об'єкти і бази Крігсмаріне. У серпні 1944 року чисельність 105-мм зеніток досягла максимуму. У той час Люфтваффе були оснащені 116 гарматами, розміщеними на залізничних платформах, 877 гарматами, встановленими нерухомо на бетонних підставах і 1025 гарматами, оснащеними звичайними колісними лафетами. Батареї сил протиповітряної оборони Рейху налічували по 6 важких гармат, а не по 4, як це мало місце у фронтових частинах.
На відміну від 88-мм гармат, застосування 105-мм Flak 38/39 було обмежено їх масою і габаритами. В цілому, їх реальні бойові показники були гірше за очікувані; навіть масштабні роботи за проєктом вдосконаленої 105-мм зенітки Flak 40 з подовженим стволом, яка могла б стріляти потужнішим снарядом, завершилися безрезультатно. Але все ж виробництво моделі 41 тривало до кінця війни.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.