1-ша піхотна дивізія (Третій Рейх)

1-ша піхотна дивізія (Третій Рейх) (нім. 1. Infanterie-Division) — піхотна дивізія Вермахту за часів Другої світової війни.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 1-ша дивізія.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 1-ша піхотна дивізія.

1-ша піхотна дивізія (Третій Рейх) 1. Infanterie-Division
Емблема 1-ї піхотної дивізії Вермахту
На службі	1 жовтня 1934 — 9 жовтня 1944 13 жовтня 1944 — 30 квітня 1945
Країна	Третій Рейх
Належність	Вермахт
Вид	Сухопутні війська
Роль	піхота
Чисельність	піхотна дивізія
У складі	3-тя армія 6-та армія 1-й армійський корпус 38-й армійський корпус 41-й моторизований корпус 18-та армія 28-й армійський корпус 26-й армійський корпус 54-й армійський корпус 1-ша танкова армія 46-й танковий корпус 59-й армійський корпус 41-й танковий корпус Армійська група «Самланд»
Гарнізон/Штаб	Кенігсберг
Війни/битви	Друга світова війна Східний фронт Польська кампанія (1939) Західний фронт Французька кампанія Бельгійська кампанія (1940) Східний фронт Операція «Барбаросса» Прикордонні битви Прибалтійська операція Облога Ленінграда Тихвінська оборонна операція Тихвінська наступальна операція Любанська операція Умансько-Ботошанська операція Проскурівсько-Чернівецька операція Львівсько-Сандомирська операція Східно-Прусська операція
Командування
Визначні командувачі	генерал-майор Георг фон Кюхлер генерал-лейтенант Філіпп Клеффель
Знаки розрізнення
Знак розрізнення	(варіант)
Медіафайли на Вікісховищі

Історія

1-ша піхотна дивізія сформована 1 жовтня 1934 року в ході 1-ї хвилі мобілізації в 1-му військовому окрузі (нім. Wehrkreis I) у Кенігсберзі.

Райони бойових дій

• Польща (вересень — грудень 1939);
• Німеччина (Нижній Рейн) (грудень 1939 — травень 1940);
• Франція (травень 1940 — червень 1941);
• СРСР (північний напрямок) (червень 1941 — жовтень 1943);
• СРСР (південний напрямок) (жовтень 1943 — квітень 1944);
• СРСР (центральний напрямок) (травень 1944 — січень 1945);
• Німеччина (Східна Пруссія) (лютий — квітень 1945).

Командування

Командири

• генерал-майор Георг фон Кюхлер (нім. Georg von Küchler) (1 жовтня 1934 — 1 квітня 1935);
• генерал-лейтенант Вальтер Шрот (нім. Walther Schroth) (1 квітня 1935 — 1 січня 1938);
• генерал-лейтенант Йоахім фон Корцфляйш (нім. Joachim von Kortzfleisch) (1 січня 1938 — 14 квітня 1940);
• генерал-лейтенант Філіпп Клеффель (нім. Philipp Kleffel) (15 квітня 1940 — 12 липня 1941);
• оберст, доктор наук Фрідріх Альтріхтер (нім. Friedrich Altrichter) (12 липня — 4 вересня 1941), ТВО;
• генерал-лейтенант Філіпп Клеффель (4 вересня 1941 — 16 січня 1942);
• генерал-лейтенант Мартін Гразе (нім. Martin Grase) (16 січня 1942 — 30 червня 1943);
• генерал-лейтенант Ернст-Антон фон Крозіг (нім. Ernst-Anton von Krosigk) (1 липня 1943 — 10 травня 1944);
• оберст Ганс-Йоахім Баурмайстер (нім. Hans-Joachim Baurmeister) (10 травня — 8 червня 1944), ТВО;
• генерал-лейтенант Ернст-Антон фон Крозіг (8 червня — 30 вересня 1944);
• генерал-лейтенант Ганс Шіттніг (нім. Hans Schittnig) (1 жовтня 1944 — 28 лютого 1945);
• генерал-лейтенант Геннінг фон Тадден (нім. Henning von Thadden) (28 лютого — 26 квітня 1945).

Нагороджені дивізії

Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ для військових формувань Вермахту за збитий літак противника

• 16 серпня 1943 — штаб 1-го винищувально-протитанкового дивізіону за дії 14 січня 1943 (341);

Нагороджені дивізії^[1][2]

	Кавалери Нагрудного знаку ближнього бою в золоті	9
	Кавалери Золотого Німецького Хреста	150
	Кавалери Срібного Німецького Хреста	1
	Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям	5 (№ 43 оберст Франц Шайдіс — 31.12.1941 № 248 генерал-лейтенант Мартін Гразе — 23.05.1943 № 300 оберст Вальтер Ланге — 13.09.1943 № 302 майор Теодор Тольсдорф — 15.09.1943 № 784 оберфельдфебель Альфред Матерн — 16.03.1945)
	Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста[3]	46
	Кавалери Почесної застібки Сухопутних військ «Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ[4]»	60

• Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ (15)
• Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ за збитий літак противника (3)

Див. також

• Операція «Ауфмарш 25»
• Балканська кампанія (Друга світова війна)
• Оборона Одеси (1941)
• Прикордонні битви (1941)
• Хвилі мобілізації Вермахту

Посилання

• Artillerieführer I 1. Infanterie-Division (німецькою) . lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 15 липня 2013.
• 1.Infanterie-Division (англійською) . axishistory.com. Архів оригіналу за 15 липня 2013.
• 1.Infanterie-Division (англійською) . feldgrau.com. Архів оригіналу за 15 липня 2013.
• 1.Infanterie-Division (німецькою) . balsi.de. Архів оригіналу за 5 липня 2011.
• 1.Infanterie-Division (німецькою) . diedeutschewehrmacht.de. Архів оригіналу за 15 липня 2013.
• 1. Infanterie-Division. на okh.it. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28 червня 2014. (італ.)
• 1-я пехотная дивизия (російською) . rkka.ru. Архів оригіналу за 15 липня 2013.
• 1.Infanterie-Division на сайті ordersofbattle.com^{[недоступне посилання з серпня 2019]}
• 1.Infanteriedivision^{[недоступне посилання з грудня 2018]}(нім.)
• 1. Infanterie-Division
• Кавалери Лицарського хреста 1-ї піхотної дивізії (нім.)

Література

• Burkhard Müller-Hillebrand: Das Heer 1933—1945. Entwicklung des organisatorischen Aufbaues. Vol.III: Der Zweifrontenkrieg. Das Heer vom Beginn des Feldzuges gegen die Sowjetunion bis zum Kriegsende. Mittler: Frankfurt am Main 1969, p. 285.
• Georg Tessin: Verbände und Truppen der deutschen Wehrmacht und Waffen-SS im Zweiten Weltkrieg, 1939 — 1945. Vol. III: Die Landstreitkräfte 6 −14. Mittler: Frankfurt am Main 1967.
• Werner Haupt: Sturmfahrt nach Riga: Juni 1941 Das Infanterieregiment 43 der 1. Infanteriedivision im Kampf um die lettische Hauptstadt, Erich Pabel Verlag, 1992
• Werner Richter: Die 1. Ostpreußische Infanterie-Division, Eigenverlag, München 1975