け

け або ケ (/ke/; МФА: [ke] • [ke̞]; укр. ке) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 4-го рядка 2-го стовпчика таблиці ґодзюон.

Хіраґана
Походження	計
JIS X 0213	1-4-17
Unicode	3051
Катакана
Походження	介
JIS X 0213	1-5-17
Unicode	U+30B1
Вимова • Мови • Клас
МФА	ke
Мови	ja, ain
Звук	чистий
Транслітерація
Кирилиця	КЕ
Латинка	KE

Хіраґана
Походження	け
JIS X 0213	1-4-18
Unicode	3052
Катакана
Походження	ケ
JIS X 0213	1-5-18
Unicode	U+30B2
Вимова • Мови • Клас
МФА	ge
Мови	ja
Звук	дзвінкий
Транслітерація
Кирилиця	ҐЕ
Латинка	GE

Має похідні дзвінкі звуки — げ або ゲ (/ge/; МФА: [ge] • [ge̞]; укр. ґе).

Короткі відомості

Опис

Фонема сучасної японської мови. Складається з одного задньопіднебінного приголосного звука та одного неогубленого голосного переднього ряду високо-середнього піднесення /e/ (え). Приголосні бувають різними залежно від типу.

Глухий задньопіднебінний проривний:		/k/ →	け	[ke]	(основний звук)
Дзвінкий задньопіднебінний проривний:		/g/ →	げ	[ge]	(похідний звук)
Задньопіднебінний носовий:		/ŋ/ →	け゚	[ŋe]	(на письмі практично не використовується)

Порядок

Місце у системах порядку запису кани:

• Порядок ґодзюону: 9.
• Порядок іроха: 31. Між ま і ふ.

Абетки

• Хіраґана: け

Походить від скорописного написання ієрогліфа 計 (кей, рахунок).

• Катакана: ケ

Походить від скорописного написання лівої складової ієрогліфа 介 (кай, посередник).

• Манйоґана: 祁 • 家 • 計 • 係 • 價 • 結 • 鶏 • 気 • 既 • 毛 • 飼 • 消

Транслітерації

け

• Кирилиця:

  Система Поліванова: КА (ке).

  Альтернативні системи: КА (ке).

• Латинка

  Система Хепберна: KE (ke).

  Японська система: KE (ke).

  JIS X 4063: ke

  Айнська система: KE (ke).

げ

• Кирилиця:

  Система Поліванова: ҐЕ (ґе).

  Альтернативні системи: ҐЕ (ґе).

• Латинка

  Система Хепберна: GE (ge).

  Японська система: GE (ge).

  JIS X 4063: ge

  Айнська система: GE (ge).

Інші системи передачі

• Шрифт Брайля:

  ●● ●－ －●

• Радіоабетка: КЕсікі но КЕ (景色のケ; «ке» краєвиду)
• Абетка Морзе: －・－－

Джерела та література

• 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)

Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.

• 『日本語の教育けら研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)

Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.

• 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版,　1970. (яп.)

Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону. — Токіо: Хобункан, 1998.

• Поливанов Е. Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. (рос.)
• Поливанов Е. Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930. (рос.)
• Hepburn J.C., A Japanese-English and English-Japanese Dictionary, Shanghai, American Presbyterian Mission Press, 1886. (англ.), (рос.)
• Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997.
• Федоришин М. Украïнська транскрипція японськоï мови: методичний посібник з основ японського письма: фонетична транскрипція. Львів: Львівська політехніка, 1994.

Посилання

• Японська система ромадзі (яп.)
• Система ромадзі Хепберна для оформлення японських паспортів (яп.)
• Система ромадзі JIS X 4063:2000 (яп.)

Ґодзюон
ん н	゛	わ ва	ら ра	や я	ま ма	は ха	な на	た та	さ са	か ка	あ а
っ	゜	ゐ і	り рі		み мі	ひ хі	に ні	ち ті	し сі	き кі	い і
ヴ в	ゝ		る ру	ゆ ю	む му	ふ фу	ぬ ну	つ цу	す су	く ку	う у
ヶ		ゑ е	れ ре		め ме	へ хе	ね не	て те	せ се	け ке	え е
ー		を о	ろ ро	よ йо	も мо	ほ хо	の но	と то	そ со	こ ко	お о
Іроха
い і	ろ ро	は ха	に ні	ほ хо	へ хе	と то	ち ті	り рі	ぬ ну	る ру	を о
わ ва	か ка	よ йо	た та	れ ре	そ со	つ цу	ね не	な на	ら ра	む му
う у	ゐ і	の но	お о	く ку	や я	ま ма	け ке	ふ фу	こ ко	え е	て те
あ а	さ са	き кі	ゆ ю	め ме	み мі	し сі	ゑ е	ひ хі	も мо	せ се	す су
Шаблон • Обговорення • Проєкт