Ґао Чжань

Ґао Чжань (кит.: 高湛; піньїнь: Gāo Zhàn; 537–569) — четвертий імператор Північної Ці з Північних династій.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ґао.

Ґао Чжань
4-й Імператор Північної Ці
561 — 565
Попередник:	Ґао Янь
Спадкоємець:	Ґао Вей
Народження:	537
Смерть:	569
Країна:	Династія Східна Вей і Династія Північна Ці
Рід:	Q60995525?
Батько:	Gao Huand
Мати:	Empress Dowager Lou Zhaojund
Шлюб:	Princess Linhed, Empress Hud і Q8250179?
Діти:	Ґао Вей, Gao Yand, Q10566674?, Q10566676?, Gao Renjid, Q10566679?, Q10566681?, Q10566682?, Q10566685?, Q10566687?, Q10566765?, Q10566831?, Q11672723?, Princess Yongchangd і Princess Dong'and

Життєпис

Був четвертим з шести синів генерала Ґао Хуаня. Зайняв трон після смерті свого брата, Ґао Яня, внаслідок падіння з коня. Традиційна китайська історіографія вважає його слабким правителем, який приділяв значну увагу розвагам і застіллям. Фактично державою керували чиновники на чолі з Хе Шікаєм^[1]. 565 року Ґао Чжань передав престол своєму малолітньому сину Ґао Вею. 569 року Ґао Чжань помер, а вже за вісім років його держава припинила своє існування.

Девізи правління

• Тайнін (太寧) 561—562
• Хецін (河清) 562—565

Примітки

1. Andrew Eisenberg (1 січня 2008). Kingship in Early Medieval China. BRILL. с. 113—114. ISBN 90-04-16381-6. Архів оригіналу за 22 серпня 2021. Процитовано 18 лютого 2019.

Джерела

• Книга Північної Ці, т. 7
• Історія Північних династій, т. 8