Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Яценко Борис Павлович
український сходознавець З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Яценко Борис Павлович ( 1 січня 1942 року) — доктор географічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, економіко-географ, сходознавець.
Remove ads
Remove ads
Біографія
Узагальнити
Перспектива
Народився 1 січня 1942 року в селі Малий Вистороп Сумської області. Закінчив у 1963 році Східний факультет Ленінградського університету зі спеціальності «сходознавець-філолог (японознавець)». У 1967 році закінчив аспірантуру географічного факультету того самого університету, дисертація «Північні райони Японії». З 1968 року молодший науковий співробітник науково-організаційного відділу Всесоюзного інституту рослинництва імені М. Вавілова. У Київському університеті працює з 1970 року старшим викладачем, з 1976 доцентом кафедри економічної географії, з 1991 року завідувач новоствореної кафедри країнознавства та туризму. Докторська дисертація «Структура господарства Японії» (2001). Професор кафедри Країнознавства і Туризму. 3 1992 року за сумісництвом працював провідним науковим співробітником відділу Сучасного Сходу Інституту сходознавства НАН України.
В Київському університеті читає курси:
- «Основи теорії географії світового господарства»,
- «Країнознавство: основи теорії»,
- «Політична географія»,
- «Географія зовнішньоекономічної діяльності»,
- «Політична географія і геополітика регіонів світу»,
- країнознавчі курси з проблем господарства Японії та інших економічно розвинених країн.
З 1992 року обіймає посаду віце-президента товариства «Україна — Японія». Один із засновників наукового товариства «Академія туризму України».
Remove ads
Нагороди
Нагороджений почесними грамотами Міністерства освіти і науки та Міністерства економіки України, знаком «Почесний працівник туризму України» (2002), грамота Верховної Ради України (2009), «Орден Вранішнього Сонця» 3-го ступеня (2012), грамота міністерства закордонних справ Японії (2012).
Наукові праці
Сфера наукових інтересів торкається досліджень географії світового господарства, географії міжнародних економічних відносин, проблем політичної географії та геополітики, в країнознавстві — різноманітні аспекти японознавства, географія господарства інших економічно розвинених країн. Опублікував понад 250 наукових праць, 30 монографій та колективних монографій.
- Економічна географія зарубіжних країн: У 3-х томах. — К., 1975, 1978, 1981 (у співавторстві).
- Економічна і соціальна географія світу. — К., 1997, 1998, 2000, 2006 (у співавторстві).
- Світова економіка. — К., 2000, 2007 (у співавторстві).
- Економіка зарубіжних країн. — К., 1997, 2000 (у співавторстві).
- Структура господарства Японії. — К., 2005.
- Політична географія і геополітика. — К., 2007 (у співавторстві).
- Країнознавство: основи теорії. — К., 2009 (у співавторстві).
- «Довідковий Атлас світу». — К., 2010 (у співавторстві).
Література
- Географи Київського університету: Довідник / Олійник Я. Б., Бортник С. Ю., Гродзинський М. Д., Гуцал В. О. та ін. — К., 2003.
![]() |
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads