Loading AI tools
(1485-1552) каштелян люблінський, маршалок надвірний коронний, каштелян войніцький, воєвода сандомирський З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ян Ґабрієль Тенчинський із Тенчина, Моравиці, Крашьніка гербу Топор (нар. 1484 — пом. 21 травня 1552) — державний діяч Королівства Польського, дипломат; хорунжий люблінський (1516—1518), каштелян люблінський (1518—1535), маршалок надвірний коронний (1529—1552), каштелян войніцький (1535—1542), Сандомирський воєвода (1542—1552); староста люблінський (1530—1552), лелювський (1532—1552), ужендувський (1551—1552), імовірно також староста теребовлянський і белзький (1550); граф Священної Римської імперії (1527).
Ян Ґабрієль Тенчинський пол. Jan Gabriel Tęczyński | ||
Родовий герб Топор | ||
| ||
---|---|---|
1516 — 1518 | ||
Монарх: | Сигізмунд I Старий | |
Попередник: | Якуб Моравєц із Попковиців, Кольчина[pl] | |
Наступник: | Прокоп Оссолінський[pl] | |
| ||
1 березня 1518 — листопад 1535 | ||
Наступник: | Бернард Мацейовський | |
| ||
1529 — 21 травня 1552 | ||
Монарх: | Сигізмунд I Старий, Сигізмунд II Август | |
Попередник: | Пйотр Кміта Собенський | |
Наступник: | Станіслав Мацейовський | |
| ||
листопад 1535 — 19 грудня 1542 | ||
Монарх: | Сигізмунд I Старий | |
Попередник: | Міколай Вольський | |
Наступник: | Ян Спитек Тарновський[pl] | |
| ||
19 грудня 1542 — 21 травня 1552 | ||
Монарх: | Сигізмунд I Старий, Сигізмунд II Август | |
Попередник: | Ян Тенчинський | |
Наступник: | Міколай Гербурт Одновський | |
Народження: | 1484 | |
Смерть: | 20 травня 1552[1] | |
Поховання: | Красник | |
Країна: | Корона Королівства Польського | |
Рід: | Тенчиньські | |
Батько: | Ґабрієль Тенчинськийd | |
Мати: | Анна з Конінських Тенчинськаd | |
Шлюб: | Доброхна Сапігаd[2] | |
Діти: | Станіслав Ґабрієль Тенчинський, Беата з Тенчинськихd, Анна з Тенчинських Сєненськаd, Барбара з Тенчинських Сєненськаd і Ядвіґа з Тенчинських Самбожецькаd |
Ян Ґабрієль народився 1484 року в сім'ї Ґабрієля Тенчинського[pl] й Анни з Конінських[pl], доньки ловчого люблінського Яна Конінського. Мав 2 братів — Станіслава[pl] i Анджея[pl], та чотири сестри — Гелену, Барбару, Беату та Катажину[3].
Ян Ґабрієль виріс при дворі в Кенігсберзі. Навчався в Академії Краківській. Він вважався найближчою довіреною особою королеви Бони[4].
Протягом 1516—1518 років був хорунжим люблінським[5]. 1 березня 1518 року був номінований на уряд каштеляна люблінського, перебував на посаді до кінця листопада 1535 року[6].
Ян Ґабрієль неодноразово відряджався королем Сигізмундом I Старим в якості посла до інших володарів. Зокрема, 1524 року був послом до турецького султана Сулеймана I, проводив переговори щодо перемир'я[7]. 1527 року був послом до імператора Карла V, від якого разом із іншими Тенчинськими отримав титул графа Священної Римської імперії[8].
Влітку 1529 року був призначений на посаду надвірного маршалка, обіймав її до кінця життя[9]. Був старостою люблінським (1530—1552)[10], лелювським (1532—1552)[11].
Наприкінці листопада 1535 року був номінований на посаду Войніцького каштеляна, обіймав її до кінця 1542 року[12]. Від 19 грудня 1542 року до кінця життя був Сандомирським воєводою[13].
Протягом 1549—1550 років згадується згадується як староста теребовлянський (спільно з братом Станіславом[14]) і белзький, хоча перше староство в той час тримав Бернард Мацейовський[15], а друге — його син Станіслав Ґабрієль[16]. Протягом 1551—1552 років був старостою ужендувським[17].
7 грудня 1550 року разом із генеральним старостою великопольським Анджеєм Ґуркою бойкотував коронацію Барбари Радзивіл як королеви Польщі[18].
Ян Ґабрієль Тенчинський помер 21 травня 1552 року, був похований у парафіяльному костелі в Крашьніку. Протягом 1553—1561 років краківськими майстрами був виготовлений з червоного мармуру його ренесансний надгробок, фундований сином Станіславом Ґабрієлем[19][20][21].
Ян Ґабрієль, разом із братами Станіславом і Анджеєм, успадкували від батька Моравицький ключ і село Лентковиці біля Кракова та Здзіловиці й половину Батожа поблизу Любліна (разом 7 сіл і частини сіл). Від матері вони також мали успадкувати великий маєток Конська Воля (22 села). Перед 1504 роком брати придбали частину Батожа та Здзіловиців. У серпні 1510 року Анна Тенчинська з синами придбали за 4000 флоринів у спадкоємиць згаслого роду Рабштинських Зофії Слабошової та Анни Морської половину маєтностей крашьніцьких: частину Батожа, Ставце, Студзянкі та Волю Кжову[22], а через кілька років другу половину міста Крашьник від братів Водів[23].
Після поділу маєтку між родичами Яну Ґабрієлю дісталися ключ крашьніцький у Люблінській землі (місто Крашьнік та села Вижниця, Вижнянка, Сухиня, Стружа, Будзинь (частина міста Крашьніка) і Подлесє) та ключ моравицький у Краківській землі (Моравиця Велика, частина Моравиці Малої (обидві — частини Моравиці), Вулька Моравицька або Холежин та частина Бачина (тепер — присілок Мнікува)).
Разом із братами володів маєтком Рабштин протягом 1538—1544 років, а в 1544—1551 роках був одноосібним його володарем. Передав його королю в обмін на запис на тенуті ужендувській[24].
Ян Ґабрієль був тенутарієм парчевським, ужендувським, вільколазьким і джезковицівським. 1542 року отримав пожиттєво села Кінчаки, Баранів (тепер — Гранітне) та Красіїв у Галицькому повіті. Загалом він користувався королівськими маєтками, які охоплювали 4 міста та 33 села (без Теребовлі). 1547 року поступився тенутою парчівською, отримавши натомість від короля села ключа вільколазького (сусіднього з Крашьніком) — Вільколаз, Воля Вільколазька, Залесє, Пуланковиці, Завадув і два інших села біля Вільколазу. 1549 року успадкував за братом Станіславом Батож з 6 навколишніми селами. У Кракові володів трьома будинками — так званим двором Пілецьким, будинком «Під Топори» (від 1540 р.) і двором Рабштин на Вавелю (від 1538 р.). У Пйотркуві володів двором у передмісті біля Великої Весі. Близько 1550 року маєтності Яна Ґабрієля Тенчинського складалися з 1 міста та 19 сіл біля Любліна, 6 сіл частини сіл біля Кракова та 3 міста й 11 сіл королівських (Люблін, Лелюв, Ужендув, Джезковиці, Красіїв, Кінчаки, Баранів) у воєводствах Краківському, Люблінському та Руському (разом 4 міста й 36 сіл і частин сіл)[25]
11 березня 1531 року з фундації Яна Ґабрієля Тенчинського за міським мурами Крашьніка розпочато будівництво дерев'яного костелу Святого Духа та шпиталю для вбогих при ньому[20].
Протягом 1527—1541 років Ян Ґабрієль частково перебудував крашьніцький парафіяльний костел Успіння Пресвятої Богородиці у готично-ренесансному стилі. Були підвищені стіни храму, встановлені нові склепіння, збудовані нові хори та амвон, додані деталі та декоративні елементи в стилі Ренесансу, стіни вкрили поліхромією. Поряд з хорами були збудовані дві родинні каплиці-усипальниці[26]. 1541 року він надав Крашьніку привілей проведення ярмарків по п'ятницях і ярмарків на четвертий день перед Різдвом Івана Хрестителя[20]. Близько того ж року розпочав перебудову парафіяльного костелу на родинний некрополь, цю роботу завершив 1561 року його син Станіслав Ґабрієль. У 1550—1553 роках з фундації Яна Ґабрієля тут був виготовлений ренесансний надгробок його брата Станіслава. Бронзовий рельєфний надгробок із лежачою фігурою лицаря в обладунках у давній позі відпочинку походить із краківської майстерні Бернардіно Занобі де Джанотіса[pl]. Характерне архітектурне оформлення плити, ймовірно, було виготовлено в краківській майстерні Джованні Чіні з Сієни[pl], який тісно співпрацював з Бернардіно[19][20].
Близько 1512 року Ян Ґабрієль одружився з Доброхною Сапіжанкою (пом. 1528) — донькою воєводи вітебського Івана Семеновича Сапіги. Подружжя мало 4 доньки та сина[25]:
Вдруге одружився близько 1539 року[27] з Анною Камєнецькою, донькою Яна Камєнецького[28].
Для видатного наукового та релігійного діяча того часу Станіслава Оріховського родина Яна Ґабрієля Тенчинського була «цвітом держави й підпорою» та «найзнатнішою, а може, й найвеличнішою у цій державі шляхетною родиною»[29].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.