Ян Олександр Конецпольський

|наступник_2= |ширина= |періодкінець_2= |прапор= |періодпочаток= |порядок= |попередник_2= |прапор_2= |періодкінець= |періодпочаток_2= |посада_2=

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Конецпольський.

Ян Олександр Конецпольский
Ім'я при народженні	Stanisław Koniecpolski
Народився	1635(1635)
Помер	1719(1719) Долина, Трембовлянський район, Тернопільська область, СРСР
Поховання	Q30061469?
Країна	Велике князівство Литовське Річ Посполита
Національність	поляк
Посада	Воєвода брацлавський
Конфесія	католицизм
Рід	Конецпольські
Батько	Кшиштоф Конецпольський
Мати	Констанція Станіславська
У шлюбі з	Ельжбета Февронія Жевуська
Герб
Медіафайли у Вікісховищі

Ян Олекса́ндр Конецпо́льський (пол. Jan Aleksander Koniecpolski; 1635 — 1719) — військовий та державний діяч Речі Посполитої, магнат.

Життєпис

Ян Олександр Конецпольський народився 1635 року в сім'ї воєводи белзького Кшиштофа Конєцпольського (помер у 1660 р.) та галицької каштелянки Констанції Станіславської^{[джерело?]}.

Успадкував від небожа Станіслава-Яна Конєцпольського величезні маєтності, про які говорили навіть королю Августу II повідомляючи, що їде до нього магнат, чиє багатство можна порівняти з Великою Саксонією. Беззаперечною заслугою Я. О. Конецпольського слід вважати його плани відновити подільські маєтності після війни з Османською Імперією. Відомо про чималу кількість судових процесів з шляхтичами щодо його маєтків: з львівським владикою Йосифом Шумлянським, який 1708 р. підбурював проти нього селян, через що Конецпольський віддав наказ 300 жовнірам спалити Перегінське і Рожнятів. Жовніри грабували жителів не гірше за татар, відверто заявляли громаді: «Перегінське пограбуємо, знесемо вогнем і мечем дощенту». Під кінець життя воєвода мав конфлікт з кам'янецьким біскупом Стефаном Рупнєвським, котрий його дисфамував через затримку костельного майна.^{[джерело?]}

Брав участь у Віденській виправі 1683 р., виставивши панцерну корогву. З 1685 р. був королівським ротмістром. В 1694 р. брав участь у захопленні Шаргороду, який перебував під владою Семена Палія. Від 1710 р. мав також корогву гусарську. У 1709 р. для сандомирців організував драгунську корогву, яку збирав два рази через роззброєння та розпорошення її козаками. 1696 року заново заснував місто Янів^[який?].

1699 р. їздив до Кракова вітати новообраного короля. Брав участь у раді у Львові, перемовинах з Ґ. Долґоруким в 1707 році. У 1714 р. виявилося, що він незаконно ввів збір оплати для купців у своїй Чеканівці, які прибували з України до Шльонська. 1716 р. маєток у Раколупах потрапив до рук сакських військ генерала Зайссана, що зіпсувало стосунки з королем Августом ІІ.

Був старостою балинським з 1683 року, старостою серадзьким з 1690 року. З 1692 року — великий коронний конюший. Воєвода Брацлавський (1704–1710 р.), воєвода Серадзький (1710–1719 р.).

Дружина — Ельжбета Февронія Жевуська, дочка надвірного підскарбія коронного Міхала Флоріана Жевуського (пом. 1687). Відомості про дітей відсутні.

Я. О. Конецпольський передав варшавському підстарості Іґнацію Ґадомському в оренду «Тернопільський ключ» та інші свої маєтки взайми на позичення 100000 злотих для того, щоб повернути борг Яна Замойського батькові дружини.^[1]

Помер після тривалої хвороби в Раколупах 3 грудня 1719 р. був похований у Конєцполі. З його смертю в 1719 році згас рід Конєцпольських.^[2]