Ян Абрамович

Ян Абрамович (помер 19 квітня 1602) — державний та військовий діяч, урядник Речі Посполитої, письменник.

Ян Абрамович
Народився	невідомо
Помер	19 квітня 1602
Підданство	Річ Посполита
Національність	білорус
Діяльність	економіст
Посада	воєвода мінський, смоленський
Термін	1596—1602 роки
Попередник	Ян Вольмінський
Наступник	Петро Дорогостайський
Конфесія	кальвінізм
Рід	Абрамовичі
Батько	Станіслав Абрамович
Брати, сестри	Piotr Stanisławowicz Abramowiczd
У шлюбі з	Ядвіга Жиромська Ганна Дорота Волович
Діти	1 син та 2 доньки
Герб Ястшембець змінений

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Абрамович.

Життєпис

Походив з білоруського шляхетського роду Абрамовичів гербу Ястшембець. Син Станіслава Абрамовича. Виховувався при дворі Миколи Радзивілла, великого гетьмана литовського. Тут перейшов з православ'я у кальвінізм. Був серед противників Люблінської унії. Одружився з представницею роду Жиромських. Спочатку займався вирішуванням приватних справ Радзивіллів.

Брав участь у Лівонській війні. У 1570 році обіймав посаду войського віленського, в 1572—1589 — підвоєводи. 1579 року отримує староство лідське. У 1581 році вступив у конфлікт з віленським єпископом Юрієм Радзівіллом щодо юрисдикції єпископа в справах віри. У 1585 році на сеймі виступав за передачу Ліфляндії до складу Великого князівства Литовського. В середині 1580-х років одружився з представницею роду Воловичів.

Згодом став одним з лідерів кальвіністів у Литві та Білорусі. Мав добрі стосунки з православними князями, насамперед Костянтином Острозьким. Брав участь в диспутах з єзуїтами у Вільні в 1585 і 1599 роках. У своєму маєтку Ворняни наприкінці 1580-х років побудував кальвіністський збір, школу і шпиталь. Був покровителем кальвінского полеміста Андрія Волана. Його дружина Анна Дорота була опікуном Віленського православного братства.

Піднесенню кар'єри Абрамовича сприяла підтримка з боку Христофора Радзивілла. У 1589 році призначається президентом дерптським (з 1598 року підвищено до статусу воєводи дерптського) та старостою венденським. У 1593 отримує уряд воєводи мінського, а 1596 року — воєводи смоленський. Брав участь у з'їздах дисидентів в Торуні в 1595 році і у Вільні в 1599 році.

У 1596 році виступив проти призначення очільником віленської дієцезії поляком Бернарда Мацейовського. Відмовився прибути на берестейський собор, де було затверджено Унію. 1597 року підтримував Віленське братство у боротьбі з уніатами та кацлера великого литовського Льва Сапіги з приводу збереження братської церкви. У 1599 році став одним з лідерів віленської конфедерації кальвіністів й православних.

Володіння

Володів маєтками Дубники і Язов у ​​Віленському повіті, а також Свірани, Сураж і Кобильнік в Ошмянського повіті.

Творчість

Був автором декількох праць з питань економіки та релігії. З його доробку відома лише праця «Думки литвина про покупку дешевого зерна і більш дорожчий його продаж». В ній викладено аналіз щодо організації і рентабельності хлібної торгівлі. Абрамович сформулював концепцію грошей, що відповідає сучасності, — ціна повинна бути результатом вільної гри попиту та пропозиції на ринку, де діють торгові компаній. При цьому відкидав тодішню теорію про «справедливу ціну» у вигляді суми праці та вартості. Автор наполягав, що уряд Речі Посполитої повинен проводити політику проти монопольних торговельних організацій та сприяти розвитку торгових шляхів.

Родина

1. Дружина — Ядвіга Жиромська

дітей не було

2. Дружина — Ганна Дорота, донька Григорія Воловича, каштеляна новогрудського

діти:

• Микола (д/н—1651), мстиславльський і троцький воєвода
• Катерина. дружина Костянтина Холовчинського, каштеляна мстиславльського
• Марина (д/н—бл. 1653), дружина Петра Рудоміна-Дусяцького, каштеляна смоленського

Джерела

• Wolff J. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego: 1385—1795. Kraków, 1885. S. 12.
• Kazimierz Tyszkowski, w: Polski Słownik Biograficzny. T. 1. Polska Akademia Umiejętności — Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935, s. 13.
• Пазднякоў В. Абрамовічы // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. Т.1: Абаленскі — Кадэнцыя / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (гал.рэд.) і інш.; Маст. З. Э. Герасімовіч. — Мн.: БелЭн, 2005. — 688 с.: іл. С. 197—198. ISBN 985-11-0315-2 ISBN 985-11-0314-4 (т. 1)