Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Словаччина має п'ять діючих атомних реакторів, із сумарною чистою потужністю 2308 МВт, а шостий з яких незабаром буде введений в дію.
У 2018 році ядерна енергетика виробила приблизно 55% електроенергії в країні.[1] Із запуском у 2023 році додаткових двох реакторів Словаччина зараз може бути нетто-експортером ядерної електроенергії.[2]
Назва | Блок №. |
Реактор | Статус | Чиста потужність (MW) | Початок будівництва | Комерційне використання | Закриття | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Тип | Модель | |||||||
Богуниці | A-1[3] | HWGCR | KS 150 | Виведений з експлуатації | 93 | 1 серпня 1958 | 25 грудня 1972 | 22 лютого 1977 |
1[4] | PWR | ВВЕР-440 V-230 | Відключений | 408 | 24 квітня 1972 | 1 квітня 1980 | 31 грудня 2006 | |
2 | PWR | ВВЕР-440 V-230 | Відключений | 408 | 24 квітня 1972 | 1 січня 1981 | 31 грудня 2008 | |
3 | PWR | ВВЕР-440 V-213 | Функціонує | 472 | 1 грудня 1976 | 14 лютого 1985 | ( 2045) | |
4 | PWR | ВВЕР-440 V-213 | Функціонує | 471 | 1 грудня 1976 | 18 грудня 1985 | ( 2045) | |
5 | PWR | AP1000 | Заплановано | 1117 | ||||
Моховце | 1 | PWR | ВВЕР-440 V-213 | Функціонує | 436 | 13 жовтня 1983 | 29 жовтня 1998 | ( 2058) |
2 | PWR | ВВЕР-440 V-213 | Функціонує | 436 | 13 жовтня 1983 | 11 квітня 2000 | ( 2060) | |
3 | PWR | ВВЕР-440 V-213+ | Функціонує | 440 | 27 січня 1987 | 17 жовтня 2023[5] | ||
4 | PWR | ВВЕР-440 V-213+ | Будується | 440 | 27 січня 1987 |
Два реактори В-213, розроблені Атоменергопроектом і побудовані компанією Skoda на заводі Богуниці V2. Будівництво енергоблоків V2 почалося в 1976 році і введено в експлуатацію в 1984 і 1985 роках, кожен з яких забезпечує 466 МВт.[6]
У 1982 році компанія Skoda розпочала будівництво двох блоків запланованої чотириблокової атомної електростанції Моховце з використанням реакторних установок ВВЕР-440 В-213, які були введені в експлуатацію між 1998 і 1999 роками. Спочатку 405 МВт, вони були модернізовані в 2008 році до 438 MWe.[6]
Уряд Словаччини був прихильний розвитку атомної енергетики, і в 1987 році в Моховце почалося будівництво двох нових реакторів,[1] але були призупинені в 1992 році. Проект відновлено в 2009 році.
Два нових реактори в Моховце мають чисту електричну потужність 440 МВт кожен.[1] Enel, італійська енергетична компанія та мажоритарний акціонер словацької енергетичної компанії спочатку планувала інвестиції в розмірі 1,6 мільярда євро для завершення 3-го та 4-го блоків атомної електростанції Моховце до 2011–2012 років. У січні 2006 року уряд Словаччини схвалив нову енергетичну стратегію, яка включає ці плани, з підвищенням потужності на блоках 1 і 2 АЕС Моховце, а також на блоках 3 і 4 атомної електростанції Богуниці.[7]
Mochovce-3 запрацював у січні 2023 року.[6] Mochovce-4 має бути наступним протягом року.
Розглядається можливість будвництва на майданчику поблизу Кецеровце.
У лютому 2023 року було подано пропозицію щодо дозволу на будівництво блоку № 5 на Богуниці.[6]
У липні 2023 року було підписано угоду з компанією Westinghouse про потенційне розміщення її AP1000 і малих модульних реакторів AP300 у Словаччині.[6]
Вимкнено три реактори.
Перед вступом до Європейського Союзу Словаччині довелося закрити два своїх старіших реактори на Богуниці, оскільки вони не відповідали європейським стандартам безпеки.[8] Незважаючи на те, що Словаччина докладала значних зусиль для досягнення стандартів ВАО АЕС, ЄС наполягав на зупинках.[9] Перший реактор закрився 31 грудня 2006 року, а другий – 31 грудня 2008 року. Закриття цих блоків перед завершенням будівництва двох нових реакторів призвело до того, що країні не вистачало електроенергії, і Словаччина стала імпортером енергії після закриття першого реактору. У межах ЄС Словаччина є однією з проядерних країн Вишеградської групи.[10][11]
На Богуниці вимкнено два реактори електростанції V1. Загальна вартість виведення з експлуатації та демонтажу Bohunice V1 до 2025 року оцінюється в 1,14 мільярда євро.[12]
3 червня 2020 року перший корпус реактора зняли з Богуниці V1.[13] Це перше завершене виведення з експлуатації установки ВВЕР 440.[14] Процес було завершено на тлі правил охорони здоров’я та безпеки, які діють для запобігання поширенню коронавірусу.[14]
У серпні 2023 року Словаччина підписала угоду про отримання ядерного палива від американської компанії Westinghouse як крок до відмови від російського джерела палива.[15] У липні 2024 року словацька компанія Slovenské elektrárne підписала контракт із Framatome на закупівлю французького ядерного палива для атомних станцій радянського дизайну з реакторами ВВЕР-440. Перші постачання очікують у 2027 році.
Framatome спочатку буде виробляти паливні збірки, ідентичні російським. Паралельно французька компанія займається розробкою та сертифікацією палива для ВВЕР-440 і ВВЕР-1000 власної розробки. У червні Framatome отримала грант від Євросоюзу на розробку європейського паливного рішення для реакторів ВВЕР.[16]
Радіоактивні відходи в Словаччині захоронюються без переробки. Відпрацьоване паливо залишається на майданчику реактора; проте частина ВЯП була вивезена до Росії. Словаччина також почала пошуки сховища високоактивних відходів і створила фонд із приблизно 775 мільйонами євро для його будівництва.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.