Ракоці Дєрдь I
князь семигородський З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ракоці Дєрдь I (угор. I. Rákóczi György; 8 червня 1593 — 11 жовтня 1648) — Великий князь Семигороду (1630—1648), один з провідників протигабсбурзької коаліції у Тридцятилітній війні.
Юрій I Ракоці | |
---|---|
![]() | |
Народився | 8 червня 1593 Серенч, Боршод-Абауй-Земплен, Угорщина[1] |
Помер | 11 жовтня 1648 (55 років) Алба-Юлія, Трансильванське князівство |
Поховання | Собор Архангела Михаїла (Алба-Юлія) |
Країна | Трансильванське князівство |
Національність | мадяр |
Діяльність | Політик |
Знання мов | угорська |
Суспільний стан | шляхтич[d] |
Титул | Князь Семигородський (1630 — 1648) |
Посада | Великий князь Семигорода |
Конфесія | кальвініст |
Рід | Ракоці |
Батько | Жигмонд Ракоці |
Мати | Anna Gerendid |
Брати, сестри | Erzsébet Rákóczid, Pál Rákóczid і Zsigmond Rákóczid |
У шлюбі з | Жужанна Лорантффі |
Діти | Юрій II Ракоці і Жигимонт II Ракоці |
1648, по смерті Владислава IV, висунув свою кандидатуру на польську корону і зав'язав за посередництвом Юрія Немирича дипломатичні зв'язки з Богданом Хмельницьким. Хмельницький вислав до Семигороду посольство на чолі з Іваном Виговським, яке прибуло туди вже по смерті Ракоці.
Примітки
Література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.