Юрій Федорович Муша́к (12 лютого 1904, с. Бряза, нині с. Козаківка, Болехівська міська рада — 22 листопада 1973, Львів) — український перекладач, педагог, літературознавець, доцент Львівський національний університет імені Івана Франка.
| Мушак Юрій Федорович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 12 лютого 1904 с. Бряза, нині с. Козаківка, Болехівська міська рада |
| Помер | 22 листопада 1973 (69 років) Львів |
| Поховання | Личаківський цвинтар[1] |
| Громадянство |  ЗУНР →  УРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | перекладач, педагог, літературознавець |
| Alma mater | Віденський університет |
| Знання мов | українська, польська, німецька, давньогрецька і латина |
| Заклад | ЛНУ ім. І. Франка |
Біографія
Народився Юрій Мушак 12 лютого 1904 року у бойківському селі Брєзі (Долинський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, тепер Козаківка, Болехівська міська рада, Івано-Франківська область. Був дуже здібним хлопцем, мав феноменальну пам'ять і за свій талант був зарахований до Долинської гімназії. У Долині Юрко Мушак запам'ятався тим, що вивчив напам'ять старогрецькою всю «Одіссею» та декламував її на багатьох урочистостях. Пізніше за сприяння місцевого пароха (який сплачував за навчання юнака) та наставників — юний бойківчанин подався на науку до Відня. Худорлявий і жилавий, він рідко засиджувався за авдиторним столом, за що одна із студентських груп назвала Юрія Федоровича «Живчиком».
Закінчивши Львівську гімназію (1928[2]) та відділення класичної філології Віденського університету (отримав ступінь магістра філософії), Юрій Мушак повернувся в Галичину задля викладацької праці. Від січня 1939 року викладав українську та латинську мови в Тернополі в місцевій гімназії товариства «Рідна школа», з жовтня 1939-го — в середній школі № 1. Під час німецько-радянської війни викладав у Львівській духовній семінарії. Від осені 1944-го працював у Львівський національний університет імені Івана Франка на кафедрі української мови, з 1946-го — старшим викладачем, від липня 1971 — доцентом Львівського університету (кафедра класичної філології).[2] Це була компанійська та веселої вдачі людина, а ще новатор та палкий прихильник українства (бувало, на його заняттях студенти слов'янської філології співали латиною в інтерпретації викладача і водночас «дириґента» «Розпрягайте, хлопці, коні» та інших пісень, навіть стрілецьких)
Уперше переклав українською мовою з давньогрецької байки античного байкаря Езопа (1961[2]), а також фрагменти філософських творів Геракліта, «Поетику» Арістотеля (у співавторстві з Йосипом Кобовим), окремі твори Платона, Плутарха, Теренція, Петронія, багатьох інших грецьких та римських, а також латиномовних письменників нової доби, зокрема, — Теофана Прокоповича. З німецької мови переклав повість «Смерть Езопа» А. Броннена. Він є автором підручників із латинської мови, численних літературознавчих статей. Також переклав «Сповідь» Августина, а редагувати цю працю взялась Валентина Семенівна Черняк, яка у свій час працювала лаборантом на університетській кафедрі української мови. Щось єднало їх і за життя, і потім, коли Юрій Федорович відійшов. «Хочу щось зробити для того чоловіка»- говорила Валентина Семенівна. До речі, Юрій Федорович мав за звичку вставляти російські слова й вислови, навмисно їх перекручуючи, проте у цьому завжди була якась родзинка.
Перед смертю лежав у лікарняному ліжку та тримав під рукою, написану грекою і латиною Біблію. Вона була розгорнута на книзі Еклезіястовій — цей текст, як і «Сповідь», Юрій Федорович любив особливо і також фразу: «Generatio praeterit et generatio advenit, terra autem in aeternum stat», що з латинської перекладається: «Покоління відходить, й покоління приходить, а земля віковічно стоїть».
Помер 22 листопада 1973 року у Львові.[2] Похований на Личаківському цвинтарі, поле № 19. На його могилі є пам'ятник із чорного габро з бронзовим барельєфом роботи Емануїла Миська. А в грудні 2005 року в рідному селі Юрія Мушака коштом місцевих мешканців і меценатів зі Львова було відкрито пам'ятник роботи скульптора Василя Ярича.
- Є вулиця його імені у Львові.
Примітки
Джерела
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
