Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Юліан Фалат (пол. Julian Fałat; 30 липня 1853, Тулиголове — 9 липня 1929, Бистра) — польський художник, один із найвидатніших польських акварелістів, представник реалізму та імпресіоністичного пейзажу; у 1895—1909 рр. ректор Академії мистецтв у Кракові.
| Юліан Фалат | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Julian Fałat | |||||
 | |||||
| Юліан Фалат (1904 р.) | |||||
| Народження | 30 липня 1853 Тулиголове, Україна | ||||
| Смерть | 9 липня 1929 (75 років) | ||||
| Бистра, Польща | |||||
| Національність | поляк | ||||
| Країна | .svg){kind=small} Республіка Польща | ||||
| Жанр | живопис | ||||
| Навчання | Мюнхенська академія мистецтв і Краківська академія мистецтв | ||||
| Діяльність | художник, аквареліст, педагог, пейзажист, мандрівник | ||||
| Напрямок | реалізм, імпресіонізм | ||||
| Працівник | Краківська академія мистецтв | ||||
| Член | Society of Polish Artists "Sztuka"d | ||||
| Твори | Ash Wednesdayd і View of Cracowd[1] | ||||
| Роботи в колекції | галерея Бельведер, Сілезький музей[1], Національний музей у Кракові, Національний музей у Варшаві, Стара національна галерея, District Museum in Toruńd, Muzeum Śląska Opolskiego w Opolud і Музей Кракова | ||||
| Нагороди |
| ||||
|
| |||||
 Юліан Фалат у Вікісховищі | |||||
Власними силами, без допомоги сім'ї та стипендій, здобув художню освіту. Поступаючи до шкіл у Львові, він кілька разів кидав їх. Закінчив молодшу середню школу в Перемишлі, а в 1869 році вступив до Школи образотворчих мистецтв у Кракові. Через брак коштів він не міг собі дозволити олійні фарби, тому зацікавився акварельним живописом.
Закінчивши навчання, поїхав на рік в Україну, де знайшов роботу карикатуриста при археологічних розкопках. Пізніше працював у майстерні архітектора Фелікса Гасьоровського в Одесі. Потім переїхав до Цюриха та Мюнхена для подальших досліджень (у середині жовтня 1875 р. подав звіт в Академію образотворчих мистецтв — Antikenklasse)[2]. Перервав навчання, щоб заробити на життя і почав працювати техніком з будівництва залізниць. Фалат навчався до 1880 року і в цей період малював переважно пейзажі, жанрові сцени та портрети.
Він поїхав до Риму на рік. Картина «Старий, що молиться» (1881) (пол. Modlący się starzec), відноситься до цього періоду його творчості. У 1882—1886 роках він асоціювався з оточенням варшавських художників. Щоб підтримати себе, він робив жанрові сцени, наприклад Картини з двору Варшави, опубліковані в Kłosy у 1882 р. У 1884 році він поїхав на рік до Іспанії, а потім подорожував світом. Він задокументував цю подорож, зробивши акварелі, з яких до сьогодні збереглося лише небагато творів. Після повернення до Польщі в 1887 році на картинах Фалата з'явилися сцени полювання. Серед більш відомих — Oszczepnicy 1890 року та Powrót z polowania na niedźwiedzia 1892 р. Він малював тварин — оленів, косуль, а з 1891 р. також лосів. Він є автором зимового пейзажу в панорамі Berezyna.
У 1886—1895 роках працював при дворі імператора Вільгельма II у Берліні. Завоював медалі на виставках у Берліні, Мюнхені та Відні. У квітні 1895 р. він став завідувачем Краківської школи образотворчих мистецтв, в якій провів реформи, представивши нових професорів. Був створений пейзажний собор, який перейняв Ян Станіславський. Був одним із засновників Товариства польських художників «Мистецтво» (пол. Sztuka).
У 1900 році Юліан Фалат одружився з італійкою Марією Луїзою Комелло Штукенфельд, з якою у нього було троє дітей: Гелена (згодом дружина актора Іґо Сима), Казімір та Лучан. На його картині з'явився зимовий пейзаж, найдавніший з яких художник намалював у 1902 році, останній датується 1913 р. Фалат також намалював краківські мотиви — види міських стін, намальовані з вікон студії в різний час доби (наприклад, "Автопортрет на задньому плані панорами Кракова від студії 1903 р.). Він часто приїздив у Закопане, і в його творах з'являлися гірські пейзажі (Dolina Kościeliska 1894, Pod Nosalem 1909). У 1902 році він побудував віллу з майстернею у Бистрі, а в 1910 році, після відставки з посади ректора Академії образотворчих мистецтв, оселився тут на постійно (нині Fałatówka).
Після повернення незалежності він долучився до реконструкції культурного життя Польщі. У 1919—1922 роках він жив у Торуні, де купив будинок на пл. Театральний 42, сьогодні Фоса Старомійська 28, який став центром культурного життя міста. Там збиралися художники, дипломати та люди культури з Торуня та країни. Після смерті сина Лучана він віддав свій будинок Поморському товариству з догляду за дітьми. Став співзасновником і першим бригадиром (президентом) «Konfraterni Artystów». Він брав участь у засіданнях міської ради, коли обговорювались питання культури, засідав у почесних комітетах та підтримував різні громадські акції. Він писав пейзажі Вісли у Торуні. Наприкінці життя Юліан Фалат організував ретроспективні виставки у Кракові та Варшаві у 1925 році.
Фалат використовував фоторевольвер Бранделя[pl] у своїх роботах.[4]
На честь нього названі вулиці у Кракові, Торуні, Тарнові, Бидгощі, Кошаліні, Любліні, Бистрі, Варшаві, Битомі та Щецині.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
