Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Юхан Лійв (ест. Juhan Liiv), по народженню Йоханнес Лійв (ест. Johannes Liiv) (30 квітня 1864 — 1 грудня 1913) — естонський поет, прозаїк, попередник естонського критичного реалізму.
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (квітень 2019) |
Юхан Лійв | ||||
---|---|---|---|---|
ест. Juhan Liiv | ||||
Народився | 30 квітня 1864[1][2][…] Алатсківі, Алатсківі, Тартумаа, Естонія[1] | |||
Помер | 1 грудня 1913[1][2][…] (49 років) Кооза, Вара, Тартумаа, Естонія ·пневмонія | |||
Поховання | Алатсківі[3] | |||
Країна | Російська імперія | |||
Діяльність | поет, журналіст, письменник, педагог | |||
Magnum opus | Poemsd | |||
Брати, сестри | Jakob Liivd | |||
| ||||
Юхан Лійв у Вікісховищі | ||||
Лійв народився у багатодітній селянській сім'ї, тому не зміг отримати серйозної освіти і був самоучкою. Навчався в школі села Кодавере[5].
Творчість Юхана Лійва можна Навчався в школі: до 1893-го року і після, коли Лійва наздогнала душевна хвороба.
Юхан Лійв увійшов в поезію у 80-х роках 19-го століття. Його вірші відзначалися щирістю, безпосередністю, емоційністю. У результаті хвороби, в поезії Юхана з'явилося трагічне світобачення, різкі контрасти і дисонанси. Це спонукало Фридеберта Тугласа сказати, що Лійв не склав, а вистраждав свої вірші. Сам Лійв уподобляв свою поезію птаху з хворим крилом. Основні теми його поезії: самотність та гірка доля батьківщини, аналогічна гіркій участі самого поета. У його віршах майже постійно панує осінь, бляклі туманні барви, тіні, сумний настрій. Перший збірник Лійва — «Стихи» (эст. «Luuletused»), котрий налічував всього 45 віршів, з'явився тільки в 1909 році, завдяки національній естонській організації «Ноор-Ээсти» (эст. Noor-Eesti, «Молода Естонія»). Його четверте видання у 1926 році складалося з 297 творів.
У 1888 році Лійв почав писати прозу. Спочатку це були замальовки, картинки міського і сільського побуту. Найбільш значущим його твором у прозі є повість «Завіса» (ест. «Vari», 1894), котра вийшла з підзаголовком «повість з недавнього минулого». Повість поєднує реалістичне зображення сільського побуту 1830-50-х років та, водночас, захищає селян, здатних розуміти природу, філософію, поезію і, у той самий час, бути залежними від поміщиків. Герой повісті Віллу божеволіє після несправедливої кари, але фінал повісті романтично змальований: поміщик кається і стає іншою людиною. У повісті сильний романтичний і просвітницький початок, також символічна її назва «Завіса». Завіса душевної хвороби запаморочує розум Віллу, а завіса несправедливості заважає селянам жити повним життям. Ця повість Лійва довгий час була однією з найпопулярніших в естонській літературі. Схожою на «Завісу» є друга повість «Зозуля з Кякимяе» (1893 р.). Сільській тематиці присвячений і останній твір митця великого обсягу «Донька колдуна» (1895). Вийшло ще два збірника прози Лійва: «З глибини життя» (1909 р.) і «Про себе та про інших» (1921 р.). Проте в естонській літературі Лійв залишився передусім відомий як ліричний поет.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.