Шушинська фортеця

Шушинська фортеця (азерб. Şuşa qalası, вірм. Շուշի) —фортеця у місті Шуша, районному центрі Шушинського району Азербайджанської Республіки.

lon_sec = lat_dir = region = lon_dir = lat_sec = lat_min = CoordScale = скасований = lon_min =
Шушинська фортеця азерб. Şuşa qalası, вірм. Շուշի
39°45′58″ пн. ш. 46°45′04″ сх. д.
Країна	Азербайджан
Місто	Шуша
Район	Шушинський
Тип	фортеця
Матеріал	Q55704274?
Засновник	Панах Алі-хан
Перша згадка	18 століття
Дата заснування	XVIII століття
Шушинська фортеця Шушинська фортеця (Азербайджан)
Медіафайли у Вікісховищі

Опис

Шушинська фортеця з однієї сторони захищена глибокою ущелиною, з іншою — величезною скелею, що нависла над селом Карін так. В документах, джерелах та написах Шушинське плато називається Керн, Шош, Карен глух, Схнах Шоші. Старовинні пам'ятники (печерні жилища, останки крепосної стіни, палац меліка Варанди, хачкари) відносяться до IX-XVII ст.

Історія

Вигляд на фортецю

Сучасна Шушинська фортеця вперше згадується з початку XVIII століття. У цей період тут заклав фортецю Мелік Шахназар II (про що буде сказано далі), історія якої пов'язана з однією з найтрагічніших сторінок історії об'єднаного Карабаського мелікства (адміністративна одиниця) у складі Сефевидської імперії. Згідно з хроніками того часу в 1752 році один з молодших братів володаря Варанди Шахназаров підступно вбив законного Мелік Овсепа і захопив владу. У силу тісних родинних і союзницьких відносин між меликами Карабаху було прийнято рішення покарати злочинця. Чотири Меліка Карабаху попрямували зі своїм військом в Варанду для відновлення прав наслідного князя. І тоді повсталий по суті проти місцевої влади Мелік Шахназаров залучив до своєї бунтарської діяльності кочове плем'я під проводом Панахів, яке займалося в прилеглих до Карабаху районах розбійницькою діяльністю, і з метою захисту від наступаючих військ допоміг останньому утвердитися в неприступній Шушинській фортеці.

Надалі цей союз, спрямований на підрив адміністративно-політичної єдності Нагірного Карабаху, був підтриманий зусиллями слабкішої Перської імперії, яка тоді розпадалася через феодальні роздробленості і територіальні дезінтеграції. Основною її метою було збереження в іншій формі поступово втрачаючого механізму підкорення вірменського населення краю. З плином часу Шушинська фортеця перетворилася в стійкий елемент політики поневолення вірменського народу Нагірного Карабаху за допомогою штучної зовнішньої підтримки влади мусульман.

Генеральний план фортеці та міста. XIX століття

Шушинське місто-фортеця зберігло своє значення як стратегічний форпост і на початку XIX століття, коли Закавказзя перейшло під владу Російської імперії.

Фортеця, як резиденція

У середньовічній історії Вірменії неодноразово, як рідкісний дар природи, згадується Шушинська неприступна фортеця. Вона була орлиним гніздом арцаських князів — Сахла Смбатяна (IX ст.), Хасана Джалаляна (XIII ст.), меліків Шахназарянів і полководця Авана (XVII—XVIII ст.).

Панорама фортеці

Див. також

• Список веж і кам'яних фортець в Азербайджані
• Аскеранська фортеця
• Шушинський район