Шуруп

Шуру́п^[1], діал. шруба^[2][3] — кріпильна деталь у вигляді стрижня з гвинтовою нарізкою і заборним конусом. Використовується для кріплення деталей та конструкцій. Етимологія: слово шуруп (первісно «шруб»^[4]) походить від сер.-в.-нім. schrūbe, яке сходить до нар.-лат. scrōba^[5].

Шурупи

Шурупи можна поділити на три групи.

• для деревини та інших м'яких матеріалів (саморізи);
• для металу і твердих матеріалів;
• універсальні.

Кожна з цих груп має декілька підгруп.

Має три головні частини:

• нарізна частина;
• голівка;
• тіло шурупа без нарізки (в окремих типах шурупів відсутня).

Див. також

• Гвинт

Примітки

1. Шуруп // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. — С. 566.
2. Шруба // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. — С. 530.
3. Практичний словник виробничої термінології / І. М. Шелудько; Ін-т енциклопед. дослідж. НАН України. — Відтворення вид. 1931 р. — К., 2008. — 122 c. — (Із словник. спадщини; Вип. 4). — укр. — рус.
4. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — С. 493. — ISBN 978-966-00-0197-8.
5. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — С. 469. — ISBN 978-966-00-0197-8.