Шумлянські — український шляхетський рід гербу Корчак .
Варіант гербу Корчак
Часткове родове дерево (за даними о. Каспера Несецького ТІ ).
Марко , фундатор церкви Успіння Пресвятої Богородиці (Крилос) [1]
дружина — Лагодовська , син — Максим
дружина — Опришовська, сини:
Павло — ротмістр
Петро —
Іван — загинув у битві з волохами
Павло — загинув у Москві
Андрій — загинув під Смоленськом
Степан
Ілля
Олександр — королівський ротмістр, дружина — Анна Понятовська
Павло — полковник Миколая Потоцького -«ведмежої лаби», дружина — Жураковська-Лехновичівна
Станіслав — ротмістр, дружина — Анна Гошовська , мали 6 синів
Анна — дружина Теодора Жураковського
Христина — дружина Василя Суржевича-Голинського, син Самуїл[2]
Йосиф (1643 — 1708 ) — церковний діяч, православний, а згодом унійний єпископ Львівський; брат луцького унійного єпископа Атанасія (1688 –1695 ).
Самійло (Самуїл) — чесник подільський
Костянтин — войський жидачівський , дружина — Анна Йордан
Олександр — єпископ Атанасій; дружина — Анна Демович; потім — православний Луцький єпископ 1686—1695. Мали 5 синів
Софія — дружина Конопацького
Ґедеон ( 1705 або 1706), син Атанасія Шумлянського, василіянин .
Кирило ( 1726) — церковний діяч, василіянин, єпископ переяславський.
Данило — священик, проповідник
Іван — дружина — Обертинська
Гаврило, не мав нащадків
Марко[3]
Степан
Михаїл — дружина Софія з Рудницьких
Олена — дружина Козловського, Вавжинця Бжеського
Анна — дружина Паковського
Станіслав
Ілля, дружина — Овтажевська
Іван
Павло — мечник жидачівський, дружина — Димидецька
У Географічному словнику Королівства Польського стверджували, що батьком Йосифа Шумлянського був Евстахій.[4]
Деякі представники роду переїхали до ВКЛ , осіли у Вількомирському повіті. Казимир Шумлянський дав гроші для спорудження вівтаря , найму вівтариста костелу в Ованськах близько 1678 року.
Онуфрій (? — 1762) — греко-католицький єпископ, небіж Йосифа .
Іван (Ян) — галицький хорунжий (16 вересня 1752), дружина — Анна[5]
Дідух В., Мацалак Р. Церква Успіння Пресвятої Богородиці // Пам'ятки Крилоської гори / Пам'ятки України. — 2013. — № 6 (червень). — С. 8—10.
Barącz S . Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia Gazety narodowej, 1882. — S. 100. (пол.)