Шумлянський Олександр Михайлович

Олекса́ндр Миха́йлович Шумля́нський (рос. Александр Михайлович Шумлянский, 1748, Малі Будища — 1795, Москва) — лікар-учений, медичний діяч, засновник гістологічної науки в Росії.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шумлянський.

Шумлянський Олександр Михайлович
Народився	1748[1][2] Малі Будища
Помер	1795 або 6 липня 1795(1795-07-06)[1] Москва, Російська імперія
Країна	Російська імперія
Діяльність	лікар
Alma mater	Київська духовна академія[2] Страсбурзький університет[d][2]
Галузь	медицина
Науковий ступінь	доктор медицини[3][2]

Життєпис

Брат Павла Шумлянського. Родом із містечка Малі Будища на Полтавщині (нині у Зіньківському районі). З родини значкового товариша козацького Полтавського полку.

Закінчив |Києво-Могилянську Академію] і до 1773 перекладач Московського державного архіву. Згодом закінчив медичну школу при Петербурзькому адміралтійському шпиталі (1776), став лікарем.

У 1777–1783 рр. на стипендію княгині К. Д. Голіциної вивчав акушерство в Страсбурзькому університеті і в 1783 році, захистивши там дисертацію на тему «De structura renum», здобув ступінь доктора медицини і хірургії. Масон, зведений в 3-ю масонський ступінь 15.12.1781 р.. Захистив у Страсбурзькому університеті дисертацію про будову нирок (1782), в якій на 60 років раніше В. Бовмена описав капсулю навколо судинного клубочка нирки. Склав іспит у медичній колегії, отримав право практики в Росії і був призначений професором у Калінкінську лікарню. Професор вищих медичних шкіл у Петербурзі й Москві, де керував організацією медичної освіти. У 1783 році обраний почесним членом Медичної Колегії. У 1785 р. разом з М. M. Тереховським був у закордонній поїздці для огляду вищих лікарських шкіл. З 1786 року отримав кафедру патології й терапії в Московському лікарському училищі, а з 1793 року переведений на таку ж кафедру в Московську акушерську школу.

Автор низки праць, у тому числі книги: «Мнение одного истиннолюбца о поправлений наиполезнейшей для людей науки».

Примітки

1. Словарь русских писателей XVIII века. Выпуск 3: Р—Я / под ред. А. М. Панченко — СПб: Наука, 2010. — С. 430–431. — ISBN 978-5-02-025203-5

   d:Track:Q110027715d:Track:Q656d:Track:Q109277660d:Track:Q248326d:Track:Q4344457
2. Наточин Ю. В. Становление физиологии в России: XVIII век, The Development of Physiology in 18th Century in Russia // Историко-биологические исследования — 2016. — Т. 8, вып. 2. — С. 9–24. — ISSN 2076-8176; 2500-1221

   d:Track:Q130603552d:Track:Q126725109
3. Панова А. С., Айзман Р. И., Суботялов М. А. Развитие представлений о теории мочеообразования (XVII–XX века), The development of ideas about the theory of urinary formation (XVII–XX centuries) // Историко-биологические исследования — 2019. — Т. 11, вып. 3. — С. 68–77. — ISSN 2076-8176; 2500-1221

   d:Track:Q130338183d:Track:Q126725109

Джерела

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 10. — С. 3904.
• Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3 : Плюс — Ь. — 856 с. — С. 819.
• Шумлянский, Александр Михайлович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1904. — Т. XL (79) : Шуйское — Электровозбудимость. — С. 19. (рос. дореф.)
• Шумлянский, Александр Михайлович // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб., 1911. — Т. 23 : Шебанов — Шютц. — С. 538. (рос.)