Шулик Надія Митрофанівна

Наді́я Митрофа́нівна Шули́к (27 березня 1922, Петриківка — 1992) — українська радянська майстриня народного декоративного розпису, зокрема петриківського; член Спілки радянських художників України. Лауреатка республіканської премії ЛКСМУ імені Миколи Островського за 1979 рік; заслужений майстер народної творчості УРСР з 1981 року.

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Шулик.

Шулик Надія Митрофанівна
Народження	27 березня 1922(1922-03-27) Петриківка, Новомосковський повіт, Катеринославська губернія, Українська СРР
Смерть	1992
Країна	СРСР Україна
Жанр	петриківський розпис
Навчання	Петриківська школа декоративного розпису
Діяльність	художниця
Вчитель	Пата Тетяна Якимівна
Член	Національна спілка художників України
Партія	КПРС
Нагороди

Життєпис

Народилася 27 березня 1922 року в селі Петриківці (нині селище міського типу Дніпровського району Дніпропетровської області, Україна). Протягом 1937—1939 років працювала в артілі «Вільна селянка» вишивальницею; у 1939—1941 навчалася у Тетяни Пати в Петриківській школі декоративного малювання^[1].

До і після німецько-радянської війни виконувала альфрейні роботи. З 1958 року працювала майстром петриківського розпису на фабриці «Дружба»^[1]. Член КПРС з 1968 року. Упродовж 1970—1992 років працювала в Експериментальному цеху петриківського декоративного розпису^[1]. Мешкала у смт Петриківці в будинку на Колгоспному провулку, № 1. Померла у 1992 році^[1].

Творчість

Творила в галузях вишивки, розпису на папері і дереві та альфрейного розпису. Серед робіт:

• панно «Букет» (1960);
• «Полуниці» (1961);
• «Квіти» (1961);
• «Ювілейна пластина» (1961);
• шкатулка (1963);
• панно «І на оновленій землі…» (1964);
• панно «Хай завжди буде сонце» (1965, темпера);
• панно «Земля моя» (1966, темпера);
• панно «50 героїчних літ» (1966, темпера);
• скринька «Розквітай, Радянська державо» (1966);
• скринька «Слава Жовтню» (1966);
• «Тарілка з птахом» (1968);
• «Союз нерушимий» (1972);
• «Кучерявки» (1980);
• «Квіти мого дитинства» (1981);
• «Осіннє» (1981);
• «Веселі барви» (1981).

Виконала оформлення експозиції УРСР в Україні та за кордоном, монументальні роботи в оформленні інтер'єрів за ескізами Федора Панка, зокрема:

• актової зали Дніпродзержинського державного інституту азотної промисловості;
• їдальні воєнно-ремонтного заводу;
• ресторану «Маяк»;
• кімнати творчих зустрічей Будинку художників;
• готелю «Либідь».

Очолювала бригаду петриківців, які працювали над створенням розписів у магазині іграшок «Казка»^[1].

Брала участь у всеукраїнських виставках з 1960 року. Окремі роботи зберігаються у Музеї етнографії та художнього промислу у Львові, Дніпровському художньому музеї.

Примітки

1. А. С. ‪Чуднівець. Петриківський розпис як феномен української художньої культури. Київ. 2019. С. 81.

Література

• Шулик Надія Митрофанівна // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 533.;
• Шулик Надія Митрофанівна // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
• Н. О. Глухенька. Шулик Надія Митрофанівна // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1985. — Т. 12 : Фітогормони — Ь. — 568, [4] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с.;
• Шулик Надія Митрофанівна // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 661 . — ISBN 5-88500-042-5.;
• Шулик Надія Митрофанівна // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 662 . — ISBN 5-88500-071-9.;